Деформацію черепа та мозку, через яку в людей частина мозочка розташована поза черепом, науковці назвали наслідком схрещування неандертальців і предків сучасних людей, пише Успіх in UA.
Порівняння черепів людей з цією патологією та неандертальців вказало на значну їх подібність. Виявлення конкретних генів неандертальців, пов’язаних із цією патологією, допоможе швидше її діагностувати та полегшувати стан хворих або навіть запобігати змінам у формі черепа, повідомляє nauka.ua.
Науковці досліджували мальформацію Арнольда — Кіарі першого типу, при якій у пацієнтів деякі частини мозочка опускаються нижче отвору в черепі, крізь який спинний мозок зв’язується з головним. Через це у людей можуть виникати головний біль, нудота та проблеми з координацією при ходьбі. Ще у 2013 році науковці припустили, що ця мальформація пов’язана зі схрещуванням людини сучасного типу з іншими видами давніх людей, у яких було інше співвідношення між об’ємом мозку та черепа.
Щоб підтвердити цю гіпотезу, науковці порівнювали будову черепа людей з мальформацією Арнольда — Кіарі та викопних черепів чотирьох видів давніх людей: людини сучасного типу (Homo sapiens), людини прямоходячої (Homo erectus), гайдельберзької людини (Homo heidelbergensis) і неандертальця (Homo neanderthalensis). Як виявилося, за формою черепа дійсно можна було розрізнити людей із мальформацією та без неї.
Однак не всі черепи давніх людей мали риси, притаманні черепам сучасних людей з мальформацією. Натомість черепи прямоходячої та гайдельберзької людини нагадували за будовою черепи здорових людей. Тож науковці запропонували скоригувати гіпотезу, назвавши саме схрещування з неандертальцями ключовим у появі мальформації Арнольда — Кіарі в сучасних людей.
Читайте також: Вчені відтворили зовнішність “хобітів” та неандертальців
Поява перших спільних нащадків неандертальців і предків сучасних людей могла відбутися ще 140 тисяч років тому, на що вказав череп дитини з ознаками обох видів. Водночас генетичні дослідження свідчать про те, що гени неандертальців уперше закріпилися в людській популяції близько 50 тисяч років тому. Через гени неандертальців організм деяких сучасних людей гірше розщеплює препарати від діабету та судом, а також люди з неандертальськими генами виявилися чутливішими до болю.
Залишити відповідь