Сучасних дослідників здивував рівень санітарії середньовічної Кордови, що суттєво випереджав свою епоху. Завдяки розвиненій системі каналізації, ефективному управлінню відходами та загальному прагненню до чистоти, між X і XIII століттями місто стало прикладом передової міської гігієни, пише Успіх in UA.
Такого висновку дійшли автори дослідження Рафаель Бланко-Гузман і Хесус Атенсіано-Креспілло. Вчені проаналізували понад 300 археологічних розкопок, а також історичні записи з епохи Аль-Андалусу, так званої мусульманської Іспанії.
Висновки вчених вказують на суспільство, в якому чистота не просто заохочувалася, а була частиною повсякденного життя.
“Докази свідчать про громадянську культуру, яка ставилася до санітарії як до суспільної необхідності та громадського обов’язку”, — зазначають дослідники.
Основою міської гігієни була складна каналізаційна система, що обслуговувала центральну частину Медини в часи розквіту халіфату Омейядів. Ймовірно, запущена за Абд ар-Рахмана III та розширена Альманзором, мережа була побудована з цільного каменю, запечатана розчином і вкрита плитами.
Ці канали ефективно відводили стічні води до річки Гвадалквівір, що свідчить про високий ступінь планування. Прикметно, що частини цієї інфраструктури залишалися функціональними і в постісламський період, повідомляє focus.
В інших районах роль каналізації виконували вигрібні ями. Вони розміщувалися стратегічно, щоб захистити джерела води, і часто були спільними для родичів, що відображало колективне мислення щодо гігієни та громадського здоров’я.
У X столітті вбиральні вже були звичним явищем у будинках Кордови. Багато з них були розташовані близько до вулиць і з’єднані з керамічними водостоками, що полегшувало видалення відходів.
У деяких районах містобудівники навіть передбачали місце для вбиралень в оригінальних планах будівель, що рідко зустрічалося в тогочасних містах.
Санітарні практики поширювалися і на соціальну поведінку. Від мешканців очікували, що вони триматимуть простір перед своїми будинками в чистоті, і цей обов’язок підкріплювався ісламськими правовими звичаями.
Читайте також: Українські науковці працюють над виготовленням стародавнього човна-довбанки
Муніципальна влада — такі як ринкові наглядачі та судді — наглядали за дотриманням цих стандартів, особливо у випадках суперечок або ризиків забруднення. Навіть чистильники вигрібних ям, попри їхній низький соціальний статус, відігравали важливу роль і отримували відповідну компенсацію.
Дослідники стверджують, що прихильність Кордови до гігієни була частиною ширшої соціальної структури, яка наголошувала на порядку, турботі та громадській відповідальності. Санітарна система міста не була випадковою чи примітивною, вона була результатом цілеспрямованої політики, архітектурного планування та спільних цінностей.
Залишити відповідь