Дослідження археологів з Йоркського університету доводить, що впровадження землеробства в Японії не змінило кулінарні традиції, зокрема ставлення до проса, пише Успіх in UA.
Поява сільського господарства в Японії близько 3000 років тому, особливо завдяки «поворотному моменту» — завезенню рису з Корейського півострова, не означала тотального оновлення харчових звичок. Археологи виявили, що хоча просо прибуло разом із рисом, його вплив на японську кухню був мінімальним, повідомляє cikavosti.com.
Професор Олівер Крейг підкреслив: «Відсутність проса в японських харчових залишках і людських кістках стала для нас несподіванкою».
Доктор Жасмін Ланді зазначила важливість «аналізу органічних залишків», що дозволив реконструювати ранні кулінарні практики. У кераміці періоду Яйої було виявлено залишки риби та дикої флори, що свідчить про стійкість місцевої кухні. Незважаючи на наявність корейських знарядь та глиняного посуду, Японія не прийняла просо як основну харчову культуру, як це сталося у Кореї.
«Просо продовжує вживатися донині в Кореї, але не мало впливу на ранню японську кухню», — пояснив Крейг.
Аргументи про кліматичну несприятливість було відкинуто — просо чудово росте на японських ґрунтах. Причини ігнорування культури, очевидно, криються у глибоко вкорінених харчових звичках.
Як стверджує доктор Шінья Шода: «Це не відповідало змінам у способі приготування їжі та харчуванні людей».
Аналогічні випадки спостерігалися в Скандинавії, де попри прихід землеробства, люди ще довго практикували збиральництво та рибальство.
Проєкт ENCOUNTER, очолюваний доктором Енріко Крема, вивчає демографічні та культурні наслідки поширення землеробства. Його висновки підтверджують, що впровадження нових технологій не завжди супроводжується радикальними змінами.
Читайте також: Вчені показали найстаріший задокументований рецепт
Як зазначив Крейг: «Культура харчування є глибоко вкоріненою і може вижити після значних технологічних змін».
У результаті, японська кулінарна традиція залишилася вірною своїм основам, навіть перед обличчям аграрної революції.
Залишити відповідь