Нові відкриття науковців дають підстави припускати, що чисельність населення цивілізації мая у період її розквіту 1400 років тому могла бути значно більшою, ніж вважалося раніше, а поселення набагато складнішими та взаємопов’язаними, пише Успіх in UA.
Мая — одна з найвидатніших давніх цивілізацій Месоамерики, відома своїми досягненнями в писемності (єдиній повністю розвиненій писемній системі доколумбової Америки), мистецтві, архітектурі, математиці та астрономії. Мая будували грандіозні піраміди, храми, палаци та обсерваторії. Їхня цивілізація охоплювала територію сучасних південно-східної Мексики, всієї Гватемали і Белізу, а також західні частини Сальвадору та Гондурасу, повідомляє news.blog.net.ua.
Попередні висновки, оприлюднені у дослідженні 2018 року, оцінювали кількість мая у 11 мільйонів осіб у період між 600 та 900 роками нашої ери, відомий як Пізній класичний період. Цей період вважається вершиною розвитку цивілізації мая, що характеризувався розквітом великих міст-держав, значними культурними та науковими досягненнями. Однак у новому дослідженні, опублікованому 7 липня в «Journal of Archaeological Science: Reports», деякі автори дослідження 2018 року переглянули свої оцінки, підвищивши їх до 16 мільйонів. Цей значний приріст у 45% змінює наше уявлення про густоту населення та соціальну організацію в низовинах мая.
Обидва дослідження ґрунтувалися на даних лідару (світлового виявлення та визначення дальності). Це сучасна технологія дистанційного зондування, що використовує світло у формі імпульсного лазера для вимірювання відстаней до Землі. Завдяки лідару можна створювати високоточні тривимірні мапи місцевості, навіть крізь густу рослинність, що робить його незамінним для виявлення прихованих археологічних структур під лісами. Руїни будівель, виявлені на цих мапах, надають цінні відомості про щільність населення, що дозволяє дослідникам екстраполювати ці дані для визначення загальної чисельності.
«Ми очікували скромного збільшення оцінок населення за результатами нашого аналізу лідару 2018 року, але побачити стрибок на 45% було справді дивовижно, – зазначив Франсіско Естрада-Беллі, професор-дослідник Інституту досліджень Центральної Америки при Тулейнському університеті в Луїзіані та провідний автор нового дослідження. – Ці нові дані підтверджують, наскільки щільно заселеними та соціально організованими були низовини мая у період їхнього розквіту».
Тулейнський університет — приватний дослідницький університет, розташований у Новому Орлеані, штат Луїзіана, США, відомий своїми дослідженнями Месоамерики.
Низовини мая – це величезні лісові масиви, що охоплюють частини сучасної Гватемали, Белізу та Мексики. Зокрема, науковці створили лідарні мапи для території площею 95 000 квадратних кілометрів у департаменті Петен у Гватемалі, західному Белізі, а також у мексиканських штатах Кампече та Кінтана-Роо. Петен — найбільший департамент Гватемали, який є серцем давньої цивілізації мая. Беліз — невелика держава в Центральній Америці з численними пам’ятками мая. Кампече та Кінтана-Роо — штати в південно-східній Мексиці, на півострові Юкатан, також багаті на давні руїни.
Цивілізація мая досягла свого найвищого розвитку між 250 і 900 роками нашої ери, коли численні міста процвітали в Месоамериці. Месоамерика — це історико-культурний регіон у Північній Америці, що простягається від центральної Мексики до північного заходу Коста-Рики, який був батьківщиною багатьох доколумбових цивілізацій. Довгий час дослідники вважали, що, окрім цих міст, цивілізація обмежувалася розрізненими поселеннями, розташованими поміж сільськогосподарських угідь у розлогих тропічних лісах регіону.
Однак нове дослідження демонструє, що поселення мая були значно складнішими та тісно взаємопов’язаними, ніж вважалося раніше.
«Ми впевнені, що ці висновки, засновані на лідарних даних, дають нам найчіткіше уявлення про давні поселення мая, – додав Естрада-Беллі. – Тепер ми маємо вагомі докази того, що суспільство мая було високоструктурованим як у міських, так і в сільських районах, і значно прогресивнішим в організації ресурсів та соціальній структурі, ніж було зрозуміло раніше».
Дослідники виявили однакові архітектурні моделі як у міських, так і в сільських місцевостях: центральна громадська площа, контрольована елітою, а навколо цих площ розподілені житлові та сільськогосподарські угіддя. Майже всі будівлі, виявлені за допомогою лідару, знаходилися в межах 5 кілометрів від площі. Це свідчить про те, що сільські жителі, які зазвичай не належали до еліти, мали доступ до більшості аспектів громадського та релігійного життя.
«Жодну сільську громаду не можна вважати ізольованою, відірваною чи незалежною», – написали дослідники у своєму звіті.
Ці знахідки ставлять під сумнів давнє припущення про те, що сільські поселення мая були ізольовані від міст і, отже, відірвані від адміністративних та церемоніальних центрів.
Результати також показали, що північні низовини мая були значно урбанізованішими та густіше заселеними, ніж вважалося раніше, що й пояснює підвищення оцінки чисельності населення.
«Північні центральні низовини мая були далеко не переважно сільськими, – зазначили дослідники. – Відносні пропорції міських і сільських зон за щільністю є надзвичайно схожими між південними та північними регіонами, що кидає виклик попереднім оцінкам».
Водночас, північні низовини мая мали розгалужену сільськогосподарську інфраструктуру, якою, ймовірно, керувала еліта, що відповідала за виробництво та розподіл продовольства.
Читайте також: У Мексиці знайшли останнє місто повстанців мая
Нові оцінки чисельності населення порушують нові питання щодо занепаду цивілізації мая, що відбувся між 800 і 1000 роками нашої ери. Причини занепаду великих міст мая у Пізній класичний період досі є предметом інтенсивних наукових дискусій. Серед головних теорій – тривалі посухи, надмірне використання природних ресурсів, що призвело до екологічної катастрофи, внутрішні конфлікти та війни між містами-державами, а також можливі епідемії. Ймовірно, це була комбінація кількох чинників. Велика кількість населення могла загострити політичні протиріччя та екологічні проблеми, до яких додалися вже наявні труднощі, зробили висновок вчені у своєму дослідженні.
Сьогодні багато нащадків мая продовжують жити в Месоамериці, зокрема близько 8 мільйонів осіб проживають у південній частині Мексики та Центральній Америці, за даними Дослідницького центру Месоамерики при Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі.
Залишити відповідь