Вчені виявили сліди поширеного дитячого вірусу в кістках залізного віку

Міжнародна команда дослідників з університетів Відня, Тарту, Кембриджа та University College London здійснила прорив у вивченні історії вірусів. Вперше вдалося реконструювати геноми людського бетагерпесвірусу 6A та 6B (HHV-6A/B) із зразків, отриманих із давніх людських поховань у Європі.

Це відкриття підтверджує, що вірус супроводжує людство вже тисячі років, повідомляє archaeology.org.

Давні знахідки та географія поширення

Аналіз майже 4000 археологічних та історичних решток виявив 11 випадків наявності HHV-6A/B. Найдавніший зразок походить від дівчинки, похованої в Італії між 1100 та 600 роками до нашої ери. Крім того, геноми обох типів вірусу були знайдені у середньовічних похованнях Англії, Бельгії та Естонії. Особливу увагу привертає факт, що у кількох англійських зразках виявлено успадковану форму HHV-6B, яка й сьогодні зустрічається приблизно у 1% населення.

Сучасне значення відкриття

HHV-6B нині інфікує близько 90% дітей до двох років, спричиняючи хворобу «шоста дитяча» (розеола інфантум), що проявляється висипом та гарячкою. Вірус здатний інтегруватися у людські хромосоми та залишатися у «сплячому» стані, передаючись від покоління до покоління. Це робить його унікальним прикладом взаємодії між людиною та патогеном.

Чому це важливо для науки та медицини

  • Еволюційний слід – підтверджено, що HHV-6 існує з часів міграції людей з Африки.
  • Медичний аспект – розуміння давніх форм вірусу допомагає досліджувати його вплив на сучасне здоров’я.
  • Генетичні наслідки – інтеграція вірусу у ДНК може впливати на роботу генів та імунну систему.
  • Історичний контекст – знахідки демонструють, що інфекційні хвороби формували розвиток людських популяцій протягом тисячоліть.

Читайте також: Вчені з’ясували, як люди з генами неандертальців переносять коронавірус

Як зазначає дослідниця Мер’ям Гуелліл з Університету Відня, ці результати є «першим конкретним доказом присутності HHV-6 у глибокому минулому людини». Відкриття не лише розширює наше розуміння історії вірусів, а й відкриває нові перспективи для медицини та генетики.

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *