Вчені встановили справжню причину вимирання останньої популяції мамонтів

Науковці планують клонувати шерстистого мамонта до 2027 року


Остання популяція мамонтів жила 4 тисячі років тому на острові Врангеля у Північному Льодовитому океані, пише Успіх in UA.

Нове дослідження вчених зі Швеції та Данії пропонує найповніший опис інбридингу (схрещування), згубних мутацій і низького генетичного різноманіття, яких зазнала ця популяція протягом 6 тисяч років ізоляції на острові. Однак вчені переконані, що причина ховається геть в іншому, повідомляє life.pravda.com.ua.

Коли льодовиковий період завершувався ( близько 10 тисяч років тому), суха степова тундра перетворилась на вологі помірні ліси. А це дуже обмежило територію проживання шерстистих мамонтів (Mammuthus primigenius).

“Імовірно, так мамонти зрештою опинилися й ізольовувалися на острові Врангеля, який втратив зв’язок із материком близько 10 000 років тому через підвищення рівня моря. Можливо, острів населяло навіть одне стадо”, – сказала еволюційна генетикиня та дослідниця Маріанна Дехаск з Упсальського університету в Швеції.

Щоб вивчити еволюційні процеси, які призвели до вимирання мамонтів, науковці проаналізували 21 геном сибірського шерстистого мамонта з останків 14 мамонтів Врангеля та семи мамонтів з материкової популяції Сибіру.

Популяція з острова Врангеля спершу складалась лише з 8 особин та виросла до 200-300 мамонтів протягом приблизно 20 поколінь (орієнтовно 600 років).

При цьому мамонти повільно накопичували помірно шкідливі мутації в своєму геномі з плином часу. Але найшкідливіші дефекти у генах зникали з популяції, бо носії таких мутацій мали менші шанси вижити та розмножуватися.

“Причина, з якої ми не вважаємо, що інбридинг (схрещування), низька генетична різноманітність або шкідливі мутації призвели до загибелі популяції, полягає в тому, що якби це було так, популяція мала б пройти через поступове зменшення чисельності. Так вона б скоротилась до повного вимирання. Але у мамонтів практично не було змін у рівнях інбридингу чи генетичному різноманітті протягом 6 тисяч років ізоляції на острові. Це означає, що розмір популяції був стабільним протягом тривалого часу”, – сказала генетикиня Лав Дален з Центру палеогенетики.

Водночас вчені відкидають гіпотезу, що причиною вимирання мамонтів стали люди.

Читайте також: Вчені визначили, чи полювали стародавні жінки на мамонтів

З археологічних даних відомо, що люди на острові з’явилися лише через 400 років після того, як мамонти вимерли.

“Було б легко знайти вогнища та житлові споруди, а також уламки кременю, перероблені кістки та бивні тощо. Але немає жодних слідів взаємодії людей із мамонтами на острові Врангеля”, – додала Дален.

Науковці схиляються до версії, що мамонти вимерли через інфекцію, яку занесли на острів птахи.

“Можливо, мамонти були б вразливі до цього, враховуючи зменшене розмаїття, яке ми виявили в генах імунної системи. Як альтернатива – щось на кшталт тундрової пожежі, шару вулканічного попелу або дуже поганої погоди могло спричинити дуже поганий рік для росту популяції мамонтів, бо вона була вразливою до таких випадкових подій. Іншими словами, мені здається, що, можливо, мамонтам просто не пощастило.Якби не така невдача, можливо, мамонти були б у нас і сьогодні”, – припустила науковиця Дален.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *