Місяць — надзвичайний супутник, який не має аналогів серед об’єктів Сонячної системи. Як же сталося, що Земля отримала такого особливого супутника? У своїй статті для Space астрофізик Пол Саттер зазначає, що колись Місяць був частиною нашої планети, пише Успіх in UA.
Діаметр Місяця становить 3 474 км, тоді як діаметр Землі — 12 756 км. При цьому маса нашого природного супутника становить лише 1,2% маси Землі. Це може бути не так багато, але для Сонячної системи це величезний показник. Жоден супутник у Сонячній системі не має такого великого розміру щодо своєї батьківської планети.
На цьому дивацтва Місяця не закінчуються. Сумарний момент імпульсу обертання Землі навколо своєї осі, обертання Місяця навколо своєї осі і орбітального руху Місяця дуже великий. Він набагато більший, ніж у будь-якої іншої планети земної групи, повідомляє focus.
Місяць також дивний тим, що його гірські породи мають велику кількість калію, рідкісноземельних елементів і фосфору. Ці хімічні елементи зазвичай не люблять перебувати разом, але місячні зразки показують, що вони часто змішані. Для цього Місяць повинен був бути розплавленим у якийсь момент, що вимагає великої кількості енергії. Ще важливо знати, що Місяць має багато тих самих найстабільніших ізотопів, що і Земля, що вказує на те, що Земля і Місяць походили з одного і того ж матеріалу.
Усі ці загадки пояснює гіпотеза гігантського удару більш відома як Модель ударного формування Місяця. Згідно з цією гіпотезою, коли Сонячна система тільки зароджувалася понад 4,5 млрд років тому, протопланета розміром з Марс під назвою Тейя врізалася в Землю, яка ще продовжувала своє формування. При цьому удар, як вважають учені, стався на швидкості приблизно 32 000 км/год, що спричинило справжню катастрофу. Важке ядро Тейї глибоко занурилося в Землю, збільшивши ядро нашої планети. Мантії двох об’єктів змішалися і, таким чином, збільшили розмір Землі.
Що сталося далі, вчені можуть лише припускати, але вважається, що після удару частина матеріалу ранньої Землі полетіла в космос, щоб ніколи не повернутися. Інша частина впала назад на поверхню нашої планети. Водночас на орбіті навколо Землі залишився великий шматок викинутого матеріалу. Можливо, за кілька годин, днів, а може й за 100 років цей матеріал перетворився на твердий об’єкт, тобто Місяць.
Деякі вчені вважають, що був ще один шматок викинутого матеріалу, який врізався у зворотний бік Місяця, що може пояснити його відмінність від ближнього боку.
Вважається, що в результаті удару Тейї по Землі вивільнилося так багато енергії, що її було достатньо, щоб перетворити Місяць спочатку на розплавлену кулю, більш ніж достатньо, щоб об’єднати калій, рідкісноземельні елементи і фосфор, і щоб змішати вихідний матеріал Землі та Тейї, щоб створити набір загальних рис між нашою планетою і Місяцем.
Читайте також: Вчені виявили, що Місяць поступово віддаляється від Землі
Водночас гіпотезу гігантського удару не можна довести без машини часу, за допомогою якої можна було б повернутися в минуле. Але вона, як і раніше, відповідає майже всім наявним доказам, а отже, найімовірніше, вона правильна.
Залишити відповідь