Нова теорія пропонує розуміння того, чому Homo sapiens вижили в Європі та Північній Азії, тоді як неандертальці зникли, попри те, що були пристосовані до холодного клімату, пише Успіх in UA.
Вчені вважають, що збільшення впливу ультрафіолету близько 41000 років тому, могло становити серйозну загрозу для здоров’я, повідомляє focus.ua.
Спільне дослідження, проведене вченими з Мічиганського університету разом з командами з Фінляндії, Великобританії та Німеччини, змоделювало вплив радіації протягом періоду, відомого як подія Лашамп. Ця подія, пік якої припав на період між 41000 і 39000 років тому, призвела до різкого ослаблення магнітного поля Землі.
За словами доктора Агніта Мухопадх’яя: “Багато з цих регіонів [з низьким магнітним захистом] насправді досить близько збігаються з ранньою діяльністю людини 41 000 років тому, зокрема, збільшенням використання печер і збільшенням використання доісторичного захисту від сонця”.
Вважається, що за цей час північний магнітний полюс дрейфував через Європу, а напруженість поля могла впасти на 90%, що дозволило небезпечним космічним променям зруйнувати частину озонового шару. В результаті сонячне ультрафіолетове світло досягло рівня, який може пошкодити ДНК, підірвати імунну систему та призвести до дефіциту фолієвої кислоти, наслідком чого стали б вроджені дефекти.
Ця зміна умов збігається з помітними поведінковими змінами у H. sapiens. Археологічні знахідки свідчать про збільшення використання охри, яку, ймовірно, наносили на шкіру для захисту від ультрафіолетового випромінювання, а також про зростання пошиття одягу — такі інструменти, як голки для шиття, з’являються на людських стоянках, але не на стоянках неандертальців. Ці культурні зрушення, можливо, забезпечили критично важливий захист.
Читайте також: Науковці визначили причетність зміни клімату до падіння Римської імперії
Хоча неандертальці також носили одяг, вони, можливо, більше покладалися на умови навколишнього середовища, залишаючи більшу частину шкіри відкритою. Антрополог доктор Рейвен Гарві зазначив, що питання, пов’язані зі зникненням неандертальців, спантеличували дослідників протягом десятиліть, особливо з огляду на те, що сучасні люди прибули до Європи приблизно за 16000 років до їхнього вимирання.
Якщо моделювання підтвердиться в умовах майбутніх геомагнітних зсувів, воно може навіть допомогти спрогнозувати наслідки подібних подій. Вчені зазначають, що якби таке послаблення магнітного поля сталося сьогодні, супутники зв’язку вийшли б з ладу, що демонструє важливість збереження наукових знань у довгостроковій перспективі.
Залишити відповідь