Вчені встановили, коли у людей з’явився ген, відповідальний за любов до вуглеводів

Нове дослідження показало, що в давній ДНК криється причина нашої любові до вуглеводів, таких як хліб і картопля, пише Успіх in UA.

Учені вважають, що в людей могла розвинутися здатність перетравлювати ці продукти ще в роті задовго до того, як наші предки почали займатися сільським господарством. Ймовірно, це сталося ще навіть до того, як люди відокремилися від неандертальців.

Під час аналізу з’ясувалося, що ген слини, який допомагає перетравлювати крохмаль, вперше продублювався в нашому геномі понад 800 тис. років тому. Саме це стало основою для генетичних змін, які сформували наш сьогоднішній раціон, повідомляє focus.ua.

Дуплікація — це тип мутації, за якого продукується одна або одразу кілька копій одного й того самого гена. Відомо, що люди мають кілька копій гена, який дає змогу крохмалю в складних вуглеводах розщеплюватися ще в роті. Серед таких продуктів є рис, картопля, а також деякі фрукти та овочі.

Розщеплення в роті — це перший крок у перетравлюванні таких продуктів, і що більше копій цього гена у людей, то краще їхній організм вміє розщеплювати вуглеводи.

Але досі було складно зрозуміти, як і коли збільшилася кількість необхідних генів.

Дослідження, проведене командою з Університету Буффало і Лабораторії Джексона, засвідчило, що дублювання гена слинної амілази (AMY1) могло статися задовго до зародження землеробства.

Науковці зазначають, що амілаза — це фермент, який відповідає не тільки за розщеплення крохмалю до глюкози, а й також надасть хлібу його смак.

“Ідея полягає в тому, якщо у вас більше геному амілази, то більше крохмалю ви зможете ефективно перетравлювати”, — каже один із дослідників Омер Гоккумен.

У рамках своєї роботи вчені проаналізували геноми 68 стародавніх людей, включно зі зразком віком 45 тис. років із Сибіру. Вчені з’ясували, що ще в мисливців-збирачів уже були продубльовані копії гена.

Читайте також: Вчені дослідили ДНК жителів острова Пасха

Результати свідчать про те, що дуплікації гена AMY1 відбулися у неандертальців і денисівців.

Крім цього, у європейських фермерів за останні 4 тис. років спостерігався сплеск середнього числа копій AMY1, ймовірно, через їхній багатий крохмалем раціон.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *