Вчені встановили, яка істота запустила вибух біорізноманіття 480 млн років тому

Вчені встановили, яка істота запустила вибух біорізноманіття 480 млн років тому


Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років, але наша планета не завжди була гостинним домом для життя, що процвітає, пише Успіх in UA.

На початку свого шляху, вона навряд чи здалася б нам привабливою як дім. І все ж життя зародилося на планеті, близько 480 мільйонів років тому стався один з найбільш значущих сплесків біорізноманіття на планеті.

Йдеться про 30-мільйонний період вибухових еволюційних змін, що породили неймовірну кількість нових видів на планеті — Велику ордовицьку біодиверсифікацію. Тепер вчені вважають, що знайшли відповідального за старт цієї події, а значить і появи неймовірної кількості видів на планеті, повідомляє focus.ua.

Команда вчених з Університету Джона Гопкінса дійшла висновку, що 480 мільйонів років тому цей важливий етап в історії планети, ймовірно, запустили хробаки. Дослідники вважають, що саме риття і закопування доісторичних черв’яків та інших безхребетних на дні океану запустило ланцюжок подій, що вивільнили кисень в океан і атмосферу. Ймовірно, все це дало поштовх зародженню нових видів.

За словами старшого автора дослідження, доцента кафедри Землі й планет Маї Гомес, неймовірно думати, що настільки крихітні тварини, які давно вимерли, могли настільки глибоко змінити хід еволюційної історії. Команда також припускає, що результати їхньої нової роботи дадуть змогу вивчити хімію ранніх океанів і по-новому поглянути на частини геологічного літопису.

Під час дослідження вчені оновили моделі, що детально описують час і темпи збільшення кількості кисню протягом сотень мільйонів років. Автори дослідження вважали, що це дасть їм змогу краще зрозуміти, як зміна рівня кисню вплинула на великі еволюційні події.

У своїй роботі вчені зосередилися на вивченні взаємозв’язку між перемішуванням осаду, зокрема спричиненим черв’яками, що риють, та іншими безхребетними тваринами, з мінералом, відомим як пірит. Зазначимо, що цей мінерал відіграє ключову роль у накопиченні кисню. Простими словами, що більше піриту утворюється і закопується під брудом мулом і піском, то вищий рівень кисню.

Команда виміряла пірит у 9 ділянках уздовж берегової лінії Мериленду в Чесапікській затоці. Результати показали, що ділянки з перемішаними опадами завтовшки лише кілька сантиметрів містили більше піриту, ніж місця без перемішування або з глибоким перемішуванням. Таким чином вчені дійшли висновку, що взаємозв’язок між піритом і змішуванням відкладень зовсім не залишався однаковим у різних середовищах, як вважалося раніше.

Заведено вважати, що, оскільки тварини збивали осадові породи, зариваючись на дно океану, нещодавно виявлений пірит піддавався впливу кисню у воді та руйнувався ним. При цьому змішані відкладення розглядалися як свідчення того, що рівень кисню залишався стабільним.

Читайте також: Вчені нарешті розкрили таємницю виникнення життя на Землі

Тепер учені вважають, що невелика кількість відкладень, що змішуються з водою з низьким рівнем кисню, піддавала б похований пірит, сірку й органічний вуглець впливу кисню рівно настільки, щоб дати поштовх утворенню великої кількості піриту.

За словами першого автора дослідження Калева Ханцу, вони з колегами виявили, що рівень кисню залишався відносно стабільним упродовж мільйонів років, а потім підвищився в палеозойську епоху, при цьому різке піднесення відбулося в ордовицький період. При цьому саме додатковий кисень, ймовірно, сприяв появі великої кількості нових видів тварин.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *