Астрономи запустили нову програму ATREIDES з метою дослідження «Нептунової пустелі» — регіону космосу, де майже не зустрічаються планети масою до 20 мас Землі, що обертаються близько до своїх зірок, пише Успіх in UA.
Цей феномен отримав назву «гарячі Нептуни», і їхня рідкісність залишається загадкою для науковців, повідомляє noworries.news.
Першим об’єктом для вивчення став зоряний комплекс TOI-421, розташований за 244 світлові роки від Землі. Система складається з помаранчевого карлика та двох екзопланет — TOI-421 b і TOI-421 c. Вчені виявили, що орбіти цих планет нахилені та не узгоджені між собою, що свідчить про хаотичну еволюцію системи, відмінну від стабільної архітектури Сонячної системи.
TOI-421 b є гарячим суб-Нептуном із масою приблизно у 7 разів більшою за Землю. Він обертається навколо своєї зірки на відстані лише 6% від дистанції між Землею та Сонцем. TOI-421 c більший — його маса сягає 14 земних, а орбіта розташована на 12% від сонячної відстані. Цей об’єкт класифікують як «гарячий Нептун», що перебуває у зоні, яку астрономи називають «саваною» — перехідним регіоном поруч із Нептуновою пустелею.
Протягом останнього десятиліття дослідники виокремили три зони, пов’язані з цим феноменом: власне Нептунову пустелю, сусідню «савану», де планет більше, та так званий «Нептуновий хребет», що вирізняється ще вищою концентрацією об’єктів розміром із Нептун. Вчені припускають, що їхня різна заповненість може пояснюватися механізмами міграції планет — від повільного руху крізь газо-пилові диски до хаотичних сценаріїв високої ексцентриситетної міграції.
Читайте також: Вчені з’ясували, чим пахне відкритий космос
«Ретельне розуміння механізмів, що формують Нептунову пустелю, савану та хребет, дасть нам більше знань про процеси утворення планетних систем загалом», — зазначив керівник проєкту ATREIDES Вінсент Буррьє з Женевського університету.
Дослідники наголошують, що для остаточних висновків потрібні нові спостереження за іншими системами з «гарячими Нептунами».
Залишити відповідь