Вчені показали, як вигладала урартська жінка зі знатного роду, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Історія та археологія” у Facebook.
Вона жила 2600 років. Її поховання виявили поблизу озера Ван.
Згідно з ассирійськими джерелами IX–VIII століть до нашої ери, держава Урарту (Ванське царство) поступово формувалася на Вірменському нагір’ї. У ранніх текстах згадуються «землі Уруатрі» – племінна конфедерація, що чинила опір ассирійській експансії та була пов’язана з хурритами та субаріями. Урарту була величезною, але різноманітною державою, яка силою об’єднувала багато народів. Самі урарті складали лише правлячу еліту. Урарту була важливою регіональною державою в залізну добу. Територія стародавнього царства Урарту охоплювала частини сучасних Туреччини, Ірану, Іраку та Вірменії. Генетично вони були переважно верхньомесопотамського походження з деякими домішками сусіднього протовірменського населення. Урарти були витонченим народом, відомим своєю ремісницькою майстерністю, військовою майстерністю та міцними укріпленнями, що витримали випробування часом. Урарту також було відомо своїми військовими кампаніями проти сусідніх держав, одного разу майже завоювавши Ассирійську імперію, поки скіфо-кіммерійські вторгнення не ознаменували початок його занепаду. Зрештою, урартці зникли як окрема етнічна група, асимілювавшись у генетичну та культурну спадщину месопотамського та вірменського народів.
Вони були тісно пов’язані з хурритами та розмовляли мовою тієї ж сім’ї. У них була аглютинативна мова ергативного ладу, без префіксації, з розвиненою відмінковою системою (приблизно 15 відмінків), в якій дієслово має видо-часові форми (досконалу та недосконалу), два типи відмінювання – транзитивно-ергативне та інтранзитивно-абсолютне. Перехідні дієслова морфологічно різко протиставлені неперехідним.
Читайте також: Вчені відтворили зовнішність середньовічної дворянки із замку королівської династії Стюартів
Урарти не мали однієї домінуючої чоловічої гаплогрупи, їх генетичний склад відбивати можуть різні народи, що населяли регіон Вірменського нагір’я. Зважаючи на майже відсутність прямих генетичних досліджень самих урартів, судити про їхні гаплогрупи можна за генетичним складом сучасних народів регіону, таких як вірмени, грузини, курди та інші.
Залишити відповідь