Вчені відслідкували еволюцію чорного жука протягом 100 млн років

Вчені відслідкували еволюцію чорного жука протягом 100 млн років


66 мільйонів років тому падіння величезного астероїда призвело до вимирання різних форм життя на планеті, включно з могутніми динозаврами, але не чорного жука, пише Успіх in UA.

Цей представник роду Loricera, кинув виклик випробуванню часом. Нещодавні дослідження виявили дивовижний факт, що цей вид залишався практично незмінним протягом понад 100 мільйонів років, повідомляє unian.

Вчені досліджували скам’янілих жуків крейдяного періоду і виявили, що вони дивовижно схожі на своїх сучасних побратимів. Жуки також зберегли свою унікальну техніку полювання, використовуючи спеціальні антени для лову здобичі.

Китайські дослідники вивчали дорослих і личинкових особин Loricera, спійманих у крейдяний період у трьох бурштинових скам’янілостях, знайдених у долині Хукаунг на півночі М’янми.

Жуки Loricera пристосовані для полювання на ногохвосток в опалому листі. Щоб зловити цих крихітних, моторних комах, вони виробили унікальну стратегію полювання. У жуків довгі, міцні щетинки на основі вусиків. Коли ногохвістка опиняється в межах досяжності, жук швидко закриває вусики, захоплюючи здобич у пастку, утворену щетинками.

Аналіз стародавніх жуків показав майже ідентичне розташування вусиків порівняно з сучасними видами.

“Ці скам’янілості демонструють разючу схожість з наявними видами, що вказує на те, що їхня спеціалізована хижацька поведінка зберігалася щонайменше 100 мільйонів років”, – йдеться в прес-релізі Нанкінського інституту геології та палеонтології.

Вчені відслідкували еволюцію чорного жука протягом 100 млн років

Результати дослідження показують, що фізична форма комахи, її загальний розмір і харчові вподобання не зазнали істотних змін, незважаючи на значні зміни в її середовищі існування і велике вимирання.

Зазначається, що відсутність істотних еволюційних змін у жуків не суперечить теорії Дарвіна. Дарвін також визнав концепцію “живих викопних”, організмів, які демонструють незначні або нульові еволюційні зміни.

Жук Loricera, схоже, знайшов успішну нішу у своєму середовищі існування: у нього є надійне джерело їжі (ногохвістки) і добре адаптований план тіла для їхнього упіймання та споживання. Тому ця стабільна екологічна ніша могла знизити необхідність у значних еволюційних змінах.

Читайте також: В Австралії виявили найволохатішого жука у світі

“Це відкриття узгоджується з гіпотезою про те, що види нижчого трофічного рівня менш схильні до вимирання, але контрастує з прогнозами про те, що спеціалізовані стратегії хижацтва будуть більш вразливі до зміни навколишнього середовища”, – зазначають науковці.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *