Під час розкопок доісторичного некрополя в місцевості Вунус-Беллапаїс у 1930-х роках була виявлена Чаша Вунуса, пише Успіх in UA.
Вік керамічної посудини – унікального ритуального артефакту бронзової доби, знайденого в гробниці на півночі Кіпру, оцінюється приблизно між 2025 і 1850 роками до н.е., повідомляє zn.ua.
Археологам вдалося зібрати цілу колекцію багатої гробничної кераміки, проте найбільшу наукову увагу привернула саме ця чаша.
Чаша, що нині зберігається в Кіпрському музеї, є неглибокою круглою посудиною діаметром 37 см і висотою 8 см. Особливістю артефакту є складна мініатюрна сцена, розміщена всередині: 18 людських фігур, чотири фігурки корів у загонах, архітектурні елементи, такі як колони, перекладини, хвилясті лінії, а також предмети, схожі на лавки, трон та інші меблі. На одному з боків чаші є прямокутний отвір, який, ймовірно, символізує вхід або дверний прохід у споруду.
Археологи Луїза Стіл з Університету Уельсу Трініті Сент-Девід та Едгар Пельтенбург з Единбурзького університету, у своїх дослідженнях підкреслюють, що посудина, ймовірно, використовувалась у ритуальному чи сакральному контексті.
Стіл припускає: “Чаша Вунуса слугувала засобом візуального символічного спілкування у час, коли кіпрські громади почали активно проводити публічні бенкети, обрядові церемонії та складні похоронні ритуали. Її вигляд і зміст свідчать про спробу зафіксувати важливі соціальні або релігійні процеси, характерні для того історичного періоду”.
Пельтенбург у своїй інтерпретації бачить у чаші три окремі сцени: одна – пасторальна, з тваринами; інша – демонструє політичну владу через постать у головному уборі на троні; третя – духовна, в якій кілька фігур стоять на колінах перед можливою святинею. Разом ці елементи можуть символізувати зародження нової соціальної ієрархії, що виникла внаслідок демографічних, економічних та культурних змін.
Читайте також: Вчені знайшли серед скарбу Вільєни артефакти з метеоритного заліза
Унікальність чаші полягає не лише у сцені всередині – це рідкісний приклад використання ліплення для формування тривимірного зображення в керамічному посуді. Подібна практика не була поширена в доісторичному Кіпрі, що підсилює думку про винятковість об’єкта. Ймовірно, чаша мала особливе значення й була похована разом із впливовою або шанованою особою, з метою увічнення подій або статусу, пов’язаного з релігією, владою чи громадським життям.
На думку дослідників, чаша Вунуса є цінним джерелом для розуміння соціальних структур, ритуальної практики та мистецької уяви давніх мешканців Кіпру. Вона дає змогу простежити трансформації в поглядах на владу, громаду і релігійне життя в період бронзової доби, коли суспільства Східного Середземномор’я швидко змінювалися й ускладнювалися.
Залишити відповідь