Вчені розкрили таємницю стрибків кенгуру

Кенгуру використовують сухожилля як природні пружини, щоб зберігати енергію під час швидкого руху, пише Успіх in UA.

Науковці з Університету Саншайн-Кост (Австралія) представили результати дослідження, яке пояснює унікальну біомеханіку стрибків кенгуру. Використовуючи 3D-моделювання руху скелета, вони довели, що тварини змінюють поставу задніх кінцівок залежно від швидкості, що дозволяє їм зберігати енергію навіть під час інтенсивних стрибків, подомляє cikavosti.com.

«Коли кенгуру стрибає швидше, він більше присідає, змінюючи кути гомілковостопного та плюснево-фалангового суглобів», — пояснює авторка дослідження Лорен Торнтон. 

Основні відкриття

  • При збільшенні швидкості кенгуру більше присідає, змінюючи кути гомілковостопного та плюснево-фалангового суглобів.
  • Це зменшує механічну перевагу гомілковостопного суглоба (EMA), але водночас збільшує навантаження на ахіллове сухожилля.
  • Сухожилля накопичують і повертають енергію, працюючи як еластичні пружини, що знижує потребу у додатковій роботі м’язів.
  • Енергетичні витрати кенгуру залишаються стабільними незалежно від швидкості руху.

Виклик класичним теоріям

Дослідження ставить під сумнів «гіпотезу вартості сили», яка передбачає пряму залежність між силою та витратою енергії. У випадку кенгуру діє інший механізм — перенесення навантаження з м’язів на сухожилля.

Еволюційні та практичні наслідки

  • Біомеханічні особливості кенгуру можуть пояснити, чому максимальний розмір тварин, що пересуваються стрибками, обмежений.
  • Отримані дані можуть стати основою для розробки енергоефективних роботів та спортивних технологій, які використовують принципи «пружинної економії».
  • Подальші дослідження планують зосередити на проксимальних суглобах та впливі всієї постави на загальну ефективність руху.

Читайте також: У Новій Гвінеї зафіксували появу кенгуру, якого вважали вимерлим

Кенгуру довели, що природа має власні інженерні рішення для економії енергії. Їхня здатність використовувати сухожилля як пружини відкриває нові горизонти для науки, біоінженерії та технологій майбутнього.

«Це відкриття кидає виклик класичній «гіпотезі вартості сили»», — зазначає Крістофер Клементе, старший автор дослідження. 

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *