Близько 50 000 років тому на індонезійському острові Флорес мешкав унікальний вид мініатюрних людей — Homo floresiensis, яких часто називають “людьми-гобітами”, пише Успіх in UA.
Спочатку дослідники вважали, що ці крихітні гомініди зникли через сучасних людей, однак останні дослідження вказують на інші причини.
Нове дослідження, яке ще не пройшло рецензування, вказує на зміну клімату як на ймовірну причину їхнього вимирання. Дослідники стверджують, що зменшення кількості опадів суттєво вплинуло на карликових слонів, відомих як стегодони, від яких Homo floresiensis значною мірою залежав у своєму харчуванні, повідомляє focus.
Ці маленькі слони ділили острів з гобітами, поки зміна клімату не призвела до пересихання їхніх водних джерел, що спричинило катастрофічний колапс для обох видів.
Дослідники зазначають, що археологічні свідчення Homo floresiensis зникають приблизно за 4 000 років до того, як на Флоресі з’явився Homo sapiens, близько 46 000 років тому.
Щоб дослідити причини їхнє зникнення, команда проаналізувала геологічні зразки поблизу Лян Буа, ключового місця перебування гобітів, зосередившись на рівнях ізотопів магнію, кальцію та кисню. Це дозволило їм зібрати докупи історію кліматичних змін у регіоні.
Їхні висновки показують, що приблизно 76 000 років тому кількість опадів на Флоресі була набагато вищою і стабільнішою.
Протягом наступних 20 000 років кількість опадів значно зменшилася, а сезонна мінливість зросла. До 50 000 років тому кількість опадів під час літніх мусонних дощів впала до 430 міліметрів на рік, що залишило стегодонів з обмеженим доступом до води під час посушливих сезонів.
Дослідники пропонують два можливих сценарії розвитку подій. В одному з них слони залишилися поблизу Лян Буа, вразливі нестачі води й переслідуванню з боку Homo floresiensis, які жили навколо водойм.
Або ж слони могли мігрувати до більш вологих прибережних регіонів, де незнайоме середовище, ймовірно, поставило б під загрозу їхнє виживання. Якщо гобіти пішли за своєю здобиччю, вони могли зіткнутися з новими небезпеками й, можливо, навіть із сучасними людьми, які мандрували узбережжям на шляху до Океанії.
Читайте також: На Одещині знайшли гроші стародавніх кельтів
Хоча достеменних доказів взаємодії між Homo sapiens і Homo floresiensis немає, дослідники не виключають можливості їхнього короткого контакту. Це дослідження демонструє крихкість екосистем і глибокий вплив кліматичних змін на давні види.
Залишити відповідь