Нові наукові дані спростовують давні уявлення про походження цивілізації в Месопотамії, пише Успіх in UA.
Дослідження показує, що розвиток шумерських міст був не лише результатом людської винахідливості, а й впливу природних процесів — руху річок, припливів і відкладення наносів у північній частині Перської затоки, повідомляє techno.nv.ua.
Роботу опублікували у журналі PLOS ONE. Її автори — геолог Лівіу Джосан з Інституту океанографії Вудс-Хол та професор екологічної соціології Рід Гудман з Університету Клемсона.
Дослідники створили нову модель давнього середовища, яка показує, що саме припливи сформували раннє шумерське землеробство і сприяли розвитку складних міських спільнот. Це дослідження є частиною археологічного проєкту в Лагаші, який спільно проводять іракські науковці та Пенсильванський музей.
“Наші результати показують, що Шумер буквально і культурно був побудований на ритмах води, – зазначив Лівіу Джосан. – Постійні припливи та зміни дельти річок вплинули на життя шумерів, їхню міфологію та сільське господарство”.
Шумери — це найдавніша цивілізація Південної Месопотамії, територія сучасного Іраку. Саме там з’явилися перші міста, писемність, колесо та розвинене землеробство. До складу Шумеру входили міста-держави Ур, Урук і Лагаш.
Згідно з дослідженням, 7000−5000 років тому Перська затока простягалася набагато далі вглиб суші. Припливи двічі на день приносили прісну воду у нижні течії Тигру та Євфрату. Давні громади використовували це природне явище: вони будували короткі канали, щоб зрошувати поля й сади фінікових пальм без потреби у складних гідроспорудах.
Коли ж річки поступово наростили дельти, доступ припливів углиб країни зник. Це призвело до екологічної й економічної кризи, яку шумери подолали завдяки масштабному будівництву іригаційних систем. Саме тоді почався розквіт шумерської цивілізації.
“Ми часто уявляємо давні ландшафти незмінними, але дельта Месопотамії постійно змінювалась. Ця нестабільність змушувала людей бути винахідливими й співпрацювати, започатковуючи перше інтенсивне землеробство і нові соціальні форми”, — пояснив Рід Гудман.
Дослідження також пов’язує розвиток шумерської культури з водною тематикою — міфами про потопи та вірою у богів, пов’язаних із водою.
Керівниця археологічного проєкту в Лагаші Холлі Піттман зазначила, що швидкі зміни довкілля сприяли формуванню нерівності, централізації влади та появі ідеологій перших міських держав.
Читайте також: Вчені знайшли найдавніший рецепт пива, створений шумерами
Науковці використовували археологічні зразки з Лагашу, стародавні дані про ландшафт і супутникові знімки, щоб відтворити, як виглядало узбережжя Шумеру тисячі років тому.
“Наше дослідження показує, як екологічні кризи змушують суспільства шукати нові шляхи розвитку. І навіть у давніх міфах можна знайти справжню історію, якщо підходити до неї з наукового боку”, — підсумував Джосан.
Залишити відповідь