Норвезькі вчені з’ясували, що вікінги мали особливі ритуали поховань будинків, які були схожі на похорон одноплемінників, пише Успіх in UA.
Про це свідчить вивчення курганів віком на три тисячі років у Швеції і Норвегії.
Як стверджує археолог Маріанна Хем Еріксен, звичай спалювання будинків сильно нагадує обряд кремації. При цьому далеко не всі будівлі “ховалися” разом з померлими мешканцями, повідомляє cikavosti.com.
“У деяких випадках ми не змогли знайти людські рештки, навіть там, де їх зазвичай можна очікувати”, — пояснила Еріксен.
Вчений заявляє, що вікінги пов’язували архітектуру своїх осель з будовою людського тіла. Відповідно, дім, як і людина, має душу.
“Багато з норвезьких слів, пов’язаних з будинками, походять від позначення людського тіла. Слово “вікно” походить від слів “вітер” і “око”, так як відноситься до отворів в стінах, у які входить вітер. Слово “фронтон” — верхня частина торцевої стіни будинку — походить від слів “голова” або “череп”, — зазначає дослідник.
Читайте також: Науковці відтворили зовнішність вікінга із підпиляними зубами, який жив у X столітті
Саме таке ставлення до будинків дозволило вікінгам зберегти свою архітектуру протягом двох тисяч років, незважаючи на сильний вплив римської держави в перших століттях нашої ери. У середні століття довгі будинки вікінгів перетворилися в “медові зали”, які стали політичними і релігійними центрами того чи іншого клану.
Залишити відповідь