Вчені виявили невідомий ланцюг генома, який демонструє новий рід неандертальців і може потенційно пояснити моделі вимирання давніх людей, пише Успіх in UA.
Йдеться про розгадку останків давнього чоловіка, якого назвали “Торін” на честь персонажа Дж. Р. Р. Толкіна “Гобіт, або Туди і Звідти”.
Коли у 2015 році археолог Людовік Слімак виявив п’ять зубів у кам’янистому сховищі у долині Рони у Франції, одразу стало очевидно, що вони належали неандертальцю. Однак протягом майже десятиліття останки були оповиті таємницею, поки науковці нарешті не розгадали їхнє значення, повідомляє obozrevatel.com.
“Ми зіткнулися з серйозною проблемою. Генетики були впевнені, що неандертальцю, якого ми називали Торін, було 105 000 років. Але за археологічним контекстом зразка ми знали, що йому – від 40 000 до 50 000 років. Те, що припускала ДНК, не відповідало тому, що ми бачили”, – розповів дослідник Національного центру наукових досліджень Франції та Університету Поля Сабатьє в Тулузі Людовік Слімак.
Щоб зібрати воєдино історію загадкового неандертальця, команда науковців працювала майже 10 років. За цей час вдалось розкопати ще деякі останки Торіна – знайдено 31 зуб, частину щелепи та п’ять кісток пальців.
Щоб зрозуміти походження та підтвердити вік цієї людини, команда проаналізувала хімічні ізотопи в її кістках і зубах, І вчені таки додали нову главу в давню таємницю того, чому давні люди зникли приблизно 40 000 років тому.
Дослідники з’ясували, що Торін належав до роду або групи неандертальців, які були ізольовані від інших груп протягом приблизно 50 000 років. Ця генетична ізоляція була причиною того, що ДНК цього чоловіка, здавалося, походить з більш раннього періоду часу, ніж насправді.
Досі генетики вважали, що на момент вимирання існувала одна популяція неандертальців, яка була генетично однорідною. Але нове дослідження показує, що в Західній Європі існувало принаймні дві популяції – і вони жили близько одна від одної.
“Популяція Торіна прожила 50 000 років без обміну генами з іншими неандертальськими популяціями. Тож ми маємо 50 тисячоліть, протягом яких дві популяції неандертальців, що жили приблизно за десять днів ходьби одна від одної, співіснували, повністю ігноруючи одна одну”, – сказав Слімак.
Науковець додав, що відкриття свідчить про те, що громади неандертальців були невеликими та острівними. І це ті фактори, які можуть бути ключовими для розуміння їхнього вимирання. Оскільки ізоляція, як правило, вважається еволюційним недоліком.
Читайте також: У маєтку принцеси Діани знайшли вироби з мушель, виготовлені неандертальцями
За словами Людовіка Слімака, вимирання неандертальців відбулося приблизно в той самий час, коли вид Homo sapiens прибув до Європи. ДНК скам’янілостей Homo sapiens того часу показує, що ці ранні прибульці схрещувалися з неандертальцями – сліди цих зустрічей залишилися в сучасних людських популяціях. Проте жодних відповідних генетичних доказів цього схрещування не було знайдено в скам’янілостях неандертальців, включаючи останки Торіна.
Тож науковці наголошують, що модель невеликих популяцій, ізольованих культурно та генетично одна від одної, ймовірно, була основним фактором вимирання неандертальців.
Залишити відповідь