Вчені розкрили таємницю “морського Стоунхенджа”, побудованого 4000 років тому

Вчені розкрили таємницю "морського Стоунхенджа", побудованого 4000 років тому


Значення загадкової споруди бронзового століття, відомої як «Сіхендж», нарешті може бути розгадано, пише Успіх in UA.

Нещодавні дослідження припускають, що цей пам’ятник, поряд з аналогічною структурою поблизу, міг бути створений для проведення кліматичних ритуалів у відповідь на суворі зими, які обрушилися на регіон.

«Сіхендж», офіційно відомий як «Пагорб I», являє собою перевернутий дубовий пень, оточений 55 розколотими стовбурами того ж дерева. Побудований наприкінці весни 2049 року до н.е., пам’ятник спочатку знаходився на солончаку, захищеному від моря піщаними дюнами та мулистими мілинами. Протягом тисячоліть мул і пісок поступово приховували це містичне коло, поки недавня ерозія не повернула його на поверхню, повідомляє techno.nv.ua.

Відкриття місця приписують Джону Лорімеру, археологу-аматору, який помітив у піску наконечник сокири бронзового століття. У результаті багаторазових візитів Лорімер виявив перевернутий пень і, в кінцевому підсумку, дерев’яне кільце. У 1999 році археологи почали розкопки, прагнучи зберегти і перемістити пам’ятку. Незважаючи на протести окремих осіб, які вимагали зберегти «Сіхендж» на місці, археологи продовжили свої роботи. Сьогодні пам’ятник виставлено в Музеї Лінна, де його зберігають воском.

Паралельно з цим, археологи виявили «Пагорб II», розташований за 100 метрів від «Сіхенджа». Цей пам’ятник залишили на місці, і припливи вже зруйнували значну його частину. Археолог Девід Ненс з Абердинського університету припускає, що обидві структури були побудовані для протистояння кліматичним змінам.

«Період, у який вони були побудовані 4000 років тому, характеризувався зниженням атмосферних температур, суворими зимами та пізньою весною», — каже Ненс.

Він вважає, що пам’ятники були створені для ритуалів, покликаних покласти край цим суворим умовам. Теорія Ненса ґрунтується на кліматичних та екологічних даних, а також на регіональному фольклорі.

Дерева для «Сіхенджа» були зрубані навесні і розташовані так, щоб збігатися зі сходом сонця в день літнього сонцестояння. Ненс зазначає, що літнє сонцестояння вважалося датою, коли зозуля, що символізує родючість, поверталася в Потойбічний світ, забираючи з собою літо. Пам’ятники, на його думку, були призначені для «захоплення» зозулі і продовження літа.

Читайте також: Вчені знайшли зв’язок між побудовою Стоунхенджу та рідкісною астрономічною подією

«Пагорб II» міг бути створений для розміщення ритуально принесеного в жертву тіла, щоб забезпечити добробут і родючість спільноти. Ненс стверджує, що жертвопринесення могли відбуватися кожні вісім років на Самайн (нині Геловін), що збігається з восьмирічним циклом Венери. Його розташування вказує на схід сонця в Самайн у 2049 році до н.е.

Дослідження Девіда Ненса проливає нове світло на призначення цих стародавніх пам’яток, пропонуючи поглянути на їхнє створення як на спробу впоратися з суворими кліматичними умовами того часу.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *