Науковці з Єльського університету зробили несподіване відкриття: наші очі здатні краще бачити у темряві завдяки прихованим електричним зв’язкам між клітинами сітківки.
Раніше вважалося, що сигнали від фоторецепторів (палички та колбочки) передаються окремими каналами без взаємодії. Проте нові дані доводять, що між ними існує своєрідна «мережа», яка підсилює слабкі імпульси, повідомляє www.futurity.org.
Як працює механізм нічного зору
- Палички відповідають за чутливість до світла та дозволяють бачити у темряві.
- Колбочки забезпечують кольоровий зір, але працюють краще при яскравому освітленні.
- Біполярні клітини передають інформацію від паличок і колбочок далі до мозку.
Завдяки електричним синапсам ці клітини можуть «спілкуватися» між собою, об’єднуючи сигнали. Це дозволяє мозку отримувати більш чітку картину навіть при мінімальному освітленні.
Новий погляд на роботу сітківки
Вчені виявили особливу клітину — BC6, яка виконує роль «командира» та координує взаємодію між іншими клітинами. Саме вона запускає процес посилення сигналів, що робить можливим розпізнавання дрібних об’єктів і слабких контрастів у темряві.
Методи дослідження
Для експериментів використовували:
- Техніку подвійного патч-клемпу — дозволила стимулювати та записувати сигнали з інтактної сітківки мишей.
- Дослідження людської сітківки — проведені на донорських тканинах, що стало першим подібним експериментом у світі.
Ці методи показали, що стимуляція однієї клітини викликає реакцію у багатьох інших, підтверджуючи існування електричних зв’язків.
Потенційні наслідки для медицини
Відкриття може допомогти у розробці нових методів лікування:
- макулярної дегенерації,
- глаукоми,
- вродженої нічної сліпоти.
Крім того, воно відкриває нові горизонти для розуміння роботи нейронних мереж у мозку.
Читайте також: Давні єгиптяни лікували очі грудним молоком: сучасні науковці підтверджують ефективність
Завдяки прихованим електричним «мостам» між клітинами сітківки наші очі здатні бачити більше, ніж ми думали. Це відкриття не лише пояснює феномен нічного зору, а й може стати ключем до нових медичних проривів.
Залишити відповідь