Вчені відновили давні геноми вірусів HHV-6: відкриття змінює уявлення про еволюцію інфекцій.
Міжнародна команда дослідників з Австрії, Естонії, Великої Британії та інших країн здійснила прорив у вивченні історії людських інфекцій. Вперше вдалося реконструювати геноми людських бетагерпесвірусів 6A та 6B (HHV-6A/B) з археологічних решток, датованих понад двома тисячами років. Найдавніший зразок походить від дівчинки із залізної доби Італії (1100–600 рр. до н.е.), повідомляє phys.org.
Це відкриття підтверджує, що HHV-6 супроводжує людину щонайменше з часів залізної доби, а його здатність інтегруватися у хромосоми господаря має глибоке еволюційне коріння.
Географія та поширення давніх вірусів
Дослідники проаналізували близько 4 тисяч археологічних зразків кісток із різних регіонів Європи. В результаті було відновлено 11 давніх геномів HHV-6.
- HHV-6A та HHV-6B виявлені у середньовічних рештках з Англії, Бельгії та Естонії.
- HHV-6B також знайдено в Італії та ранньоісторичній Росії.
- У кількох англійських зразках зафіксовано спадкові інтеграції HHV-6B — найдавніші відомі випадки успадкованих герпесвірусів.
- Найбільше знахідок отримано на бельгійському археологічному майданчику Сінт-Трюйден, де одночасно циркулювали обидва типи вірусу.
Еволюція та наслідки для сучасної медицини
Вчені встановили, що HHV-6A з часом втратив здатність інтегруватися у людську ДНК, тоді як HHV-6B зберіг цю особливість. Сьогодні близько 1% людей мають успадковані копії HHV-6B у всіх клітинах організму.
Цей факт має медичне значення: носійство HHV-6B пов’язують із підвищеним ризиком серцевих захворювань, зокрема стенокардії.
Чому відкриття важливе
- Прямі докази давніх інтеграцій – підтверджено, що віруси могли передаватися спадково протягом тисячоліть.
- Розширення знань про еволюцію вірусів – HHV-6A та HHV-6B розвивалися по-різному, співіснуючи з людиною.
- Медичні перспективи – дослідження допомагає зрозуміти сучасні ризики, пов’язані з успадкованими вірусними копіями.
- Археогенетика як інструмент – давня ДНК відкриває нові горизонти у вивченні інфекційних хвороб.
Новий розділ у спільній історії людини та вірусів
Відкриття давніх геномів HHV-6 стало першим доказом їхньої присутності у глибокому минулому. Це показує, що інфекції можуть залишати слід не лише у здоров’ї, а й у геномі людини, стаючи частиною нашої спадковості.
Читайте також: Вчені з’ясували, як люди з генами неандертальців переносять коронавірус
Таким чином, HHV-6 — відомий сьогодні як збудник дитячої хвороби розеоли — постає не лише як сучасний вірус, а як давній супутник людства, що формувався разом із нами протягом тисячоліть.
Залишити відповідь