Дослідження, проведене Гавайським університетом в Маноа, доводить, що до 2080 року підвищення рівня моря може знищити ключові культурні об’єкти Рапа-Нуї, включно зі знаковими статуями моаї, пише Успіх in UA.
Це викликає тривогу серед науковців та місцевих громад. Вчені вперше картографують конкретну часову шкалу ризику для прибережних пам’яток Рапа-Нуї, повідомляє cikavosti.com.
За словами провідного автора Ноа Паоа: “Це дослідження виявляє критичну загрозу для живої культури і засобів до існування Рапа Нуї. Особливо вразливою є платформа Аху Тонгарікі, яка може бути затоплена вже до кінця століття”.
Використовуючи сучасне комп’ютерне моделювання та геопросторовий аналіз, дослідники створили цифрову копію острова і змоделювали вплив підвищення рівня океану. Ці дані дозволили визначити, що 51 об’єкт культурної спадщини — включаючи всесвітньо відомі моаї — перебуває в зоні ризику затоплення.
“Головне питання полягало не в тому, чи зазнає ділянка впливу, а в тому, як скоро і наскільки серйозно”, – наголошує Паоа.
Для місцевої громади ці місця — не лише туристичні пам’ятки, а частина культурної ідентичності. Їх втрата загрожує економічній стабільності, духовній спадщині та статусу Рапа-Нуї як об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Співавтор дослідження Чіп Флетчер зазначає: “Ми повинні документувати загрози культурно значущим місцям і об’єктам, а також розробляти плани збереження”.
Цей виклик Рапа-Нуї є частиною ширшої кризи, що загрожує прибережним регіонам усього світу.
За словами Паоа: “Незамінні об’єкти прибережної культурної спадщини на Гаваях і в усьому Тихоокеанському регіоні стикаються з такою ж нагальною загрозою. Досвід Рапа-Нуї може стати дорожньою картою для захисту священних місць в інших частинах Тихого океану”.
Читайте також: Вчені визначили, які рослини вирощували на острові Пасхи у давнину
Команда планує продовжити дослідження в партнерстві з місцевими громадами, фокусуючись не лише на оцінці ризиків, а й на розробці адаптаційних стратегій, які будуть культурно доцільними.
“Ключовим принципом залишатиметься співпраця з корінними народами — за умови, що така робота буде проводитися під керівництвом корінної гавайської громади і вважатиметься доцільною”, – підкреслює Паоа.
Таким чином, наука може не тільки попередити про небезпеку, а й стати інструментом для захисту спадщини та підтримки процвітаючих спільнот у прибережних регіонах світу.
Залишити відповідь