Науковці провели аналіз черепу людей та наших попередників і виявили, що люди розвинули великий мозок і плоскіші обличчя несподівано швидко порівняно з іншими мавпами, пише Успіх in UA.
Команда вчених виявила, що людський череп змінювався набагато швидше, ніж у будь-якого іншого близькоспорідненого виду, повідомляє speka.ua.
“З усіх видів мавп люди еволюціонували найшвидше. Це, ймовірно, свідчить про те, наскільки важливими є адаптації черепа, пов’язані з великим мозком і маленьким обличчям, для людей, що вони еволюціонували з такою швидкістю. Ці адаптації можуть бути пов’язані з когнітивними перевагами великого мозку, але також можуть бути й соціальні фактори, що впливають на нашу еволюцію”, – Аїда Гомес-Роблес, авторка дослідження.
Для дослідження дослідники створили детальні тривимірні цифрові моделі черепів, зокрема гібонів, горил, шимпанзе та людей.
Вид гілобатидів, до якого відносяться гібони, залишилися одноманітними, а от гомініди, до яких відносяться горили, шимпанзе та люди, розвинули набагато більшу анатомічну різноманітність.
Як результат, черепи гібонів виглядають разюче схожими у різних видів, тоді як черепи людиноподібних мавп, зокрема людей, демонструють набагато більше різноманіття. Навіть у межах групи гомінідів людські черепи еволюціонували значно швидше, ніж черепи інших видів.
Більшість людиноподібних мавп мають великі, виступаючі вперед обличчя та відносно маленький мозок. Люди, навпаки, мають кругліші голови та набагато пласкіші обличчя. Гібони ж мають деякі спільні риси обличчя з людьми, такі як відносно плоске обличчя та круглий череп, але їхній мозок набагато менший.
Читайте також: Вчені встановили, що мавпи створити власну технологію випрошування їжі у туристів
Вчені дійшли висновку, що череп людей змінювався приблизно вдвічі швидше, ніж очікувалося за нормальних темпів еволюції, а це означає, що додаткові сили прискорюють еволюцію людини.
Дослідники кажуть, що навряд чи це можна пояснювати виключно інтелектом. Хоча більший і складніший мозок, ймовірно, відіграв важливу роль, проте цьому посприяти і соціальний тиск.
Залишити відповідь