Дослідники з Барселонського університету виявили найдавніший відомий виріб із бивня гіпопотама на Піренейському півострові, пише Успіх in UA.
Знайдений на місці розкопок Бобіла-Мадурель недалеко від Барселони, одного з найзначніших доісторичних поселень Європи, предмет, вирізаний із бивня гіпопотама, датується другою чвертю третього тисячоліття до нашої ери, повідомляє www.unian.ua.
Дослідження дало змогу повторно вивчити музейний артефакт із використанням передових методів, щоб отримати відомості про його призначення. Однак результати виявилися набагато більш інформативними, ніж передбачалося.
Бивень гіпопотама не був місцевого походження, тому він повинен був пройти значний шлях, щоб потрапити до Іспанії, ймовірно, з долини Нілу або Африки. Поряд з іншими екзотичними матеріалами, такими як балтійський бурштин та імпортний кремінь, цей предмет свідчить про широку мережу доісторичних торговельних зв’язків у західному Середземномор’ї.
Оскільки артефакт із Бобіли Мадурель перебував у Музеї історії Сабаделя, дослідники із Семінару з вивчення доісторичних часів (SERP) Барселонського університету вирішили повторно вивчити цей рідкісний і цінний артефакт, вирізаний, що дивно, з бивня бегемота.
Використовуючи поєднання інфрачервоної Фур’є-спектрометрії, мікроскопічного аналізу та трасології, дослідники визначили, що предмет був вирізаний з першого нижнього різця бегемота. Його довжина становить трохи більше 10 см, а ширина – 1,2 см.
Бивень гіпопотама не був місцевого походження, тому він повинен був пройти значний шлях, щоб потрапити до Іспанії, ймовірно, з долини Нілу або Африки. Поряд з іншими екзотичними матеріалами, такими як балтійський бурштин та імпортний кремінь, цей предмет свідчить про широку мережу доісторичних торговельних зв’язків у західному Середземномор’ї.
Оскільки артефакт із Бобіли Мадурель перебував у Музеї історії Сабаделя, дослідники із Семінару з вивчення доісторичних часів (SERP) Барселонського університету вирішили повторно вивчити цей рідкісний і цінний артефакт, вирізаний, що дивно, з бивня бегемота.
Використовуючи поєднання інфрачервоної Фур’є-спектрометрії, мікроскопічного аналізу та трасології, дослідники визначили, що предмет був вирізаний з першого нижнього різця бегемота. Його довжина становить трохи більше 10 см, а ширина – 1,2 см.
Зазначається, що цей предмет не є новою знахідкою. Уперше він був задокументований 1977 року. Тоді археологи виявили його в напівпідземному житлі в Бобіле Мадурель недалеко від Барселони.
Оскільки предмет зі слонової кістки навіть нагадує інструмент, дослідники виявили його разом із керамічними пряслицями, що навело їх на думку про те, що це міг бути ткацький інструмент або калатало, а не декоративний або ритуальний предмет.
Ретельно вивчивши сліди зносу і залишки червоного пігменту, дослідники дійшли висновку, що той, хто створював предмет, вклав у нього чимало часу і сил, аж до полірування, що дає змогу припустити його цінність. Сліди червоного пігменту, виявлені на предметі, складалися з оксигідроксидів заліза, змішаних із тваринним жиром або кров’ю.
Хоча дослідники припускають ритуальне використання, місце виявлення може вказувати на його використання як інструменту в текстильному виробництві, червоні плями могли бути органічною сполучною речовиною.
Матеріал із бивня гіпопотама продовжує спантеличувати дослідників, будучи цінним і рідкісним ресурсом для регіону, відкриваючи нове, якщо не більш багатообіцяюче, вікно в доісторичне минуле.
“Ця знахідка дає змогу розглянути можливі мережі обміну на великих відстанях і роль цього та інших екзотичних матеріалів у зростаючій соціальній складності Піренейського півострова в епоху енеоліту, також відомого як мідний вік”,- говорять дослідники.
Цікаво, що наявність бивня гіпопотама в Іберії свідчить про те, що торговельні зв’язки простягалися далеко за межі західного Середземномор’я. Слонова кістка з Африки та Азії потрапляла на південь Іберії через північноафриканські маршрути, але бивні гіпопотама були більш рідкісними і, можливо, подорожували морськими шляхами Північного Середземномор’я, згідно з дослідженням.
Читайте також: Вчені відтворили геном бактерій, що жили з мамонтами
Важливо, що це відкриття ставить під сумнів колишні уявлення про масштаби торгівлі в мідному столітті і відкриває новий погляд на вивчення доісторичного іберійського суспільства. Дослідження демонструє цінність переосмислення музейних колекцій з використанням найпередовіших технологій, доступних сьогодні, оскільки цей артефакт навіть розкриває стародавній глобалізований світ.
Залишити відповідь