Під крижаною поверхнею Антарктиди заховані тисячі метеоритів, і деякі з них ховаються в найнедоступніших місцях під тоннами льоду, пише Успіх in UA.
Можна подумати, що затоплене космічне каміння надзвичайно складно і дорого шукати й витягувати, але вчені вважають, що це не зовсім так.
У новому дослідженні вчені вигадали спосіб повернути на поверхню загублене космічне каміння, причому знадобиться лише лампа, морозильник і брила льоду. Попередні дослідження вже показали, що всі метеорити можна розділити на три групи:
- кам’яні;
- залізні;
- кам’яно-залізні.
Якщо поглянути на всі світові колекції метеоритів, то переважна більшість із них кам’яні та лише 5,5% — кам’яно-залізні або залізні. Однак, якщо поглянути на метеорити, знайдені в Антарктиді, лише 0,7% з них — залізні або кам’яно-залізні, повідомляє focus.
За словами вчених, це зовсім не невелика розбіжність. По суті, це означає, що шанси знайти метеорит на основі заліза в Антарктиді майже в 10 разів менші, ніж будь-де ще. І залізовмісні метеорити неймовірно важливі, оскільки вони корисні для вивчення того, як планети формують свої ядра.
У Землі розплавлене ядро, плескання якого створює магнітне поле, що захищає нашу планету від шкідливого випромінювання в космосі. Однак, коли планети почали формуватися, залізо мало розподілитися по їхніх породах і поступово зануритися в їхню середину в міру зростання.
Вчені вважають, що метеорити, які містять у складі залізо, можуть бути фрагментами планет, які перебували на півдорозі в цьому процесі формування ядра, але були розбиті на шматки, перш ніж стали досить великими, щоб витримати.
Зниклі залізні метеорити зацікавили дослідника Джеффрі Еватта з Манчестерського університету, який організував семінар, щоб поговорити про метеорити й лід. Під час семінару вчені розглянули чудово просте розв’язання проблеми загублених в Антарктиді метеоритів.
Відомо, що залізні метеорити зазвичай темного або чорного кольору, а тому поглинають більше тепла від сонячного світла, ніж світліші кам’яні породи. Вчені припустили, що залізні камені могли нагріватися до такої міри, що фактично розплавляли льодовиковий лід під собою і занурювалися в нього. Передбачається, що вони могли зануритися настільки глибоко, щоб сховатися під поверхнею.
Далі Еватт розробив математичну модель того, як метеорити поглинатимуть сонячне світло — цифри підтвердили теорію вчених. Зазначимо, що для перевірки цієї теорії вченим знадобилися справжні метеорити, шматки льоду, морозильник і лампа.
Далі вчені звернулися по допомогу до свого колеги з Манчестерського університету — експерта з сонячного світла і того, як його певні довжини хвиль світла впливають на матеріали, Ендрю Смедлі.
Команда заморозила два відносно сферичних і однакового розміру метеорити — залізний і кам’яний — у спеціальних кубиках льоду, що не містять бульбашок повітря. Потім вони помістили їх у величезну морозильну камеру в коридорі від офісу Смедлі та посвітили на установку спеціальною лампою, щоб імітувати спектр світла, який виходить від справжнього сонячного світла.
Результати експерименту показують, що обидва метеорити затонули, проте залізний опускався зі швидкістю 2,4 міліметра на годину — майже вдвічі швидше, ніж кам’яна.
Читайте також: В Антарктиді знайшли череп найдавнішого предка сучасних птахів
Відомо, що в місцях, де потоку льоду перешкоджає гірська порода, метеорити, поховані в льоду, виштовхуються вгору. Згідно з розрахунками, це означало, що в міру того, як залізні метеорити наближаються до поверхні льоду і починають поглинати сонячне світло, вони, ймовірно, можуть почати занурюватися в лід швидше, ніж льодовик, що рухається, може підштовхнути їх вгору.
У результаті вчені дійшли висновку, що під поверхнею Антарктиди, ймовірно, ховається цілий шар залізних метеоритів.
Залишити відповідь