Вчені виявили єдиний відомий на Землі природний ядерний реактор, який знаходиться в африканській країні Габон, пише Успіх in UA.
Реактор використовувався 1,7 млрд років тому, коли концентрація урану в Землі була досить високою для роботи ядерних реакторів, повідомляє www.unian.ua.
Це диво природи серйозно змінює уявлення про атомну енергетику і показує здатність природи створювати складні атомні процеси, коли людиною на Землі навіть не пахло.
В 1972 році французький фізик Франсіс Перрен вивчав уранову руду на руднику Окло в Габоні і виявив протилежне: концентрація урану-235 становила 0,717%, а не загальноприйняті 0,720%. Цієї невеликої різниці вистачило б для виготовлення 6 атомних бомб. Навколишні породи були м’якшими і почорніли; здавалося, що в цьому місці протягом геологічних часів вироблялося багато тепла.
Першим припущенням учених було те, що тут стався штучний розпад, але аналіз підтвердив, що уранова руда має повністю природне походження. Подальше відкриття полягало в тому, що в руді було виявлено сліди продуктів розпаду, що призвело до вражаючого висновку про те, що природний розпад ядер стався понад 2 млрд років тому без втручання людини.
Геологічні умови сприяли природним ланцюговим ядерним реакціям.
Обставини в західній Екваторіальній Африці були оптимальними: високий вміст урану, об’єм, вода використовувалася як сповільнювач нейтронів і підтримувалася геологічним часом, що робило Окло унікальним за кількістю геологічних формацій на планеті.
Стародавні водорості слугували інженерами-атомниками. І цей секрет стає цікавим: реактор в Окло був повністю саморегульованим, що створювало ефект “Старого Служаки” з точними тригодинними періодами ввімкнення і вимкнення. Коли підземний уран достатньо нагрівався, вода навколо нього википала, а нейтрони рухалися надто швидко, щоб атоми урану встигали їх захоплювати, що автоматично зупиняло тепловиділення і реакцію.
Читайте також: Вчені виявили докази появи першого ядерного реактора на Землі 2 млрд років тому
Лише коли уран достатньо остигав, вода поверталася, знову сповільнюючи нейтрони і перезапускаючи реактор в ідеально контрольованому циклі. Ця природна система регулювання функціонувала 150 000 років і витратила 4,5 тонн урану, перш ніж вичерпала паливо і зупинилася. Водорості концентрували уран із розчинених глинистих мінералів у підземних басейнах, створюючи умови критичної маси, і водночас виробляли кисень, який дозволяв урану розчинятися у поверхневих породах, що зробило їх першими інженерами-атомниками на Землі.
Пітер Вудс із МАГАТЕ пояснив, що “вода в Окло діяла як сповільнювач, поглинаючи нейтрони і контролюючи ланцюгову реакцію” так само, як і сучасні легководні ядерні реактори.
Залишити відповідь