Палеонтологи з Великої Британії дослідили скам’янілий череп рептилії віком 242 мільйони років і виявили раніше невідомий вид, пише Успіх in UA.
Agriodontosaurus helsbypetrae – крихітна тварина мала незвично великі трикутні зуби й суттєво відрізнялася від очікуваних рис ранніх предків сучасних ящірок і змій. Це відкриття докорінно змінює наукові уявлення про еволюцію черепа рептилій, повідомляє sat.net.ua.
Новий вид належить до групи лепідозаврів, що об’єднує понад 12 тисяч видів сучасних ящірок, змій і туатар з Нової Зеландії. Ці рептилії стали найуспішнішою гілкою наземних хребетних, адже їхня кількість перевищує загальну чисельність птахів і ссавців. Проте до цього відкриття було незрозуміло, як саме лепідозаври досягли такого різноманіття й пристосованості.
Скам’янілість знайшов палеонтолог Роберт Корам у 2015 році в пісковиках Хелсбі на узбережжі південно-західної Англії. Череп завдовжки лише 1,5 сантиметра походить із середини тріасового періоду, що робить його на 3-7 мільйонів років старішим за попередній найдавніший зразок лепідозавра — схожу на туатару рептилію Віртембергію з Німеччини.
Зважаючи на крихітні розміри скам’янілості, дослідники використали синхротронну комп’ютерну томографію для ретельного аналізу будови черепа. Цей метод дав змогу вченим розглянути найдрібніші деталі без небезпеки пошкодження цінного зразка. Сканування показало несподівані особливості будови давньої рептилії.
Agriodontosaurus helsbypetrae, чия назва перекладається як «люта зубата ящірка зі скелі Хелсбі», докорінно відрізнявся від очікуваних рис ранніх лепідозаврів. Загальна довжина тварини сягала близько 10 сантиметрів. Замість зубів на піднебінні й рухомої скроневої ділянки, які вчені сподівалися виявити у предків сучасних рептилій, тварина мала нерухому щелепу без піднебінних зубів.
Найбільш дивовижною рисою стали надзвичайно великі трикутні зуби, непропорційно великі для розміру тварини. Єдиною очікуваною ознакою, яка збереглася, був відкритий нижній скроневий міст — кісткова структура, притаманна сучасній туатарі, але відсутня в більшості ящірок та змій. Спочатку дослідники припустили, що знайшли дитинча з нерозвиненими зубами, але подальший аналіз підтвердив дорослий вік особини.
Такі зуби давали змогу рептилії ефективно проколювати й розрізати тверді панцирі комах.
«Ця тварина живилася великими, жорсткими комахами, імовірно, ловила тарганів розміром з її власну голову», — пояснив професор Майкл Бентон з Бристольського університету, співавтор дослідження.
За способом полювання Agriodontosaurus нагадував сучасну туатару, яка й досі використовує подібну стратегію живлення.
Відкриття показує, що тріасовий період став часом швидкого відновлення й урізноманітнення життя після масового пермського вимирання. Ранні лепідозаври значно раніше, ніж припускали вчені, розвинули різноманітні харчові стратегії та морфологічні пристосування. Це відбулося у той самий період активної еволюції, коли з’явилися лінії, що згодом поклали початок динозаврам і ссавцям.
Читайте також: Вчені з’ясували, як найбільша рептилія на Землі навчилася літати
Дослідження також висвітлює особливу роль туатари в еволюційній історії рептилій. Цю новозеландську тварину часто називають «живою скам’янілістю», але насправді вона належить до колись різноманітного ряду давніх рептилій з багатою еволюційною спадщиною.
«Новий зразок не лише надає важливі відомості про череп предків усіх лепідозаврів, а й поглиблює наше розуміння того, що сучасні представники групи мають набагато складнішу еволюційну історію, ніж уявлялося раніше», — підсумував Ден Марке, керівник дослідження з Бристольського університету.
Залишити відповідь