У Польщі група археологів виявила прикрасу з жуків у стародавньому кремаційному похованні, пише Успіх in UA.
Археологиня Агата Халушко та її колеги виявили кремаційне поховання на цвинтарі, що належало Лужицькій культурі полів урн, і датується гальштатським періодом (приблизно 850-400 роки до н.е.), повідомляє www.unian.ua.
У могилі 543 знаходилися урни з останками різних людей. Урна 1 містила рештки дитини 9-10 років, а також кілька кісток кози або вівці, бронзову фібулу у формі арфи, тасьму, фрагменти берести, пилок кульбаби і 17 екзоскелетів комах.
Ці екзоскелети належали довгоносику виду Phyllobius viridicollis. Загалом вдалося виявити 12 цілих фрагментів цього виду жуків. Ці жуки з’являються в травні і зберігаються до липня. Їхня присутність в урні 1 вказує на те, що поховання дитини, ймовірно, відбулося саме в цей період.
Дослідження показало, що жуки спеціально були покладені в поховання. Деякі з частин цих жуків були знайдені нанизаними на збережену травинку, схожу на намисто.
Халушко пояснила, як могли зберегтися такі крихкі рештки: “Надзвичайно крихкі органічні артефакти, як правило, мають шанс зберегтися тільки в особливих умовах, таких як водно-болотні угіддя або в поєднанні з металевими предметами”.
Вона зазначила, що причина поховання жука незрозуміла, хоча використання жуків як прикрас не є чимось незвичайним. Зокрема, деякі етнографічні описи слов’янської етнічної групи гуцулів можуть пролити світло на це питання. Ця група, що зустрічається на заході України і півночі Румунії, була відома виготовленням намист з рожевих і мідних хрущів. Ці намиста зазвичай складалися з 80 жуків. Вважалося, що вони приносили щастя своїм власницям.
Читайте також: Вчені розповіли, яким прикрасам та одягу надавали перевагу жінки у XVII столітті
Однак, на думку доктора Халушко, в цьому випадку прикраса з жука була спеціально створена для поховання. Вона зазначила, що через крихкість таких прикрас археологічні свідчення подібної практики, як правило, вкрай рідкісні.
Залишити відповідь