Вважалося, що кіпу – унікальна система письма давніх інків – була знищена із прибуттям конкістадорів, але в Андах є чотири села, де вона збереглася, пише Успіх in UA.
Науковцям давно відомо, що інки використовували загадкову систему комунікації – кіпу, що базувалася на таємничих комбінаціях вузликів та мотузок. Вважалося, що її перестали використовувати після іспанського завоювання у XVI столітті. Але тепер британські вчені виявили в перуанських Андах чотири села, де такий метод передачі інформації існує й досі. Ба більше, місцеві мешканці дбайливо зберегли десятки мотузкових повідомлень своїх предків, повідомляє 50plus.com.ua.
А один зразок багатовікового кіпу із села Санта-Леонор-де-Хукуль, який вивчали науковці, простягався на неймовірні 68 метрів.
До речі, першу зафіксовану згадку про кіпу (мовою кечуа khipu – вузол) залишив 1533 року у своєму листі-звіті конкістадор Ернандо Пісарро. А 1923 року американський історик Ласлі Леланд Локк першим довів, що кіпу є формою стародавнього письма.
Це, на щастя, не повністю втрачене письмо інків являло собою складну систему сплетінь та вузлів із вовни альпак або лам, а також бавовни. Одне повідомлення могло містити близько двох з половиною тисяч мотузково-вузелкових підвісок.
Професорка Сабіна Гайленд з Університету Сент-Ендрюса, яка керувала дослідженням, розповіла: «Інкські кіпу – це те, що ми назвали б протописом. У вас є горизонтальний шнур та підвіски, що звисають донизу, а на підвісках є вузли, більшість з яких означають числа в десятковій системі».
До прибуття конкістадорів громади інків Андського нагір’я обмінювалися за допомогою шнурів та мотузок інформацією про ключові події та фінансові справи. Досі зразки кіпу здебільшого не піддавалися розшифровці. Але дослідження команди пані Гайленд пролило нове світло на стародавню систему письма. Професорка, зокрема, зазначила, що деякі повідомлення містили дані про зміну клімату.
За словами науковиці, інки складали своєрідний кліматичний літопис. Вони намагалися зрозуміти закономірності, зазираючи в раніше зафіксовані відомості про попередні зміни клімату: так само, як це робимо нині ми.
Отже, університетській команді пощастило працювати в чотирьох дуже віддалених андських селах, де традиції кіпу живі досі. Особливу увагу дослідників привернув 68-метровий зразок кіпу. Його визнали найдовшим з усіх вузелкових «записів», що відомі науці.
За словами професорки Гайленд, унікальність цього комунікаційного артефакту полягає в тому, що він не має вузлів. Зате має пензлики.
Окрім них, учена виявила в незвичайному повідомленні низку ритуальних предметів, приміром, мішечки з листям коки та цигарки. Керівниця дослідження дійшла висновку, що це кіпу, ймовірно, використовувалося для ведення записів церемоніальних підношень. Причому різні предмети вказували на місце проведення ритуалу.
Наприклад, китиці із хвостів лами могли повідомляти про підношення священному високогірному озеру Пачча-коча, яке корінне населення благало про дощ. Багато підношень озеру, зафіксованих на шнурі, означали, що рік був посушливим.
Читайте також: Науковці виявили схожіть між мовами людей та китів
«А потім, якщо ви подивитеся на інший шнур і не побачите підношень Пачча-коче, ви подумаєте: о, їм могла загрожувати повінь», – додала Пані Гайленд. – Мені також пояснили, що коли ви вирушаєте в дуже, дуже високі гори, то берете із собою хвіст лами, адже він захищає від злих духів, які хочуть зіштовхнути вас із гори».
Нині команда професорки намагається дізнатися точне радіовуглецеве датування древніх стосів, що потрапили в поле уваги вчених. Таким чином можна буде створити хронологічний запис деяких подій минулого, зокрема, «отримати неймовірний огляд кліматичних даних із цього регіону, які зберігали корінні народи», зауважила професорка Гайленд.
Залишити відповідь