Піонерка досліджень аутизму, професорка Університетського коледжу Лондона Ута Фріт, виступила із закликом переглянути сучасне розуміння аутизму як єдиного «спектра».
На її думку, нинішня модель об’єднує людей із абсолютно різними проявами — від глибоких форм аутизму до легких соціальних відмінностей, що створює плутанину як у науці, так і в суспільстві, повідомляє www.newscientist.com.
Чому «спектр» може бути хибним
Фріт наголошує, що між людьми з тяжкими формами аутизму та тими, хто має лише незначні особливості соціальної взаємодії, «немає жодного перетину». Це ставить під сумнів ідею єдиного континууму. Вона пропонує розглядати аутизм як набір окремих станів, кожен із яких має власні механізми та потребує специфічного підходу.
«Є абсолютно різні групи людей, і їхнє об’єднання в одну категорію не допомагає ні науці, ні самим людям», — зазначає Ута Фріт.
Наслідки для науки та суспільства
- Наукові дослідження: відхід від моделі спектра може спрямувати ресурси на пошук конкретних біологічних та когнітивних механізмів.
- Діагностика: більш чіткі критерії допоможуть уникнути надмірного узагальнення та забезпечити точнішу підтримку.
- Соціальний вимір: зміна визначень може вплинути на самоідентифікацію людей та ставлення суспільства до аутизму.
Дискусія з рухом нейрорізноманітності
Рух за нейрорізноманітність підтримує ідею спектра, адже вона дозволяє охопити широкий діапазон проявів та формує спільну ідентичність. Однак критики, серед яких і Фріт, вважають, що така модель надто розмита й не відображає реальних відмінностей. Це створює напруження між прагненням до наукової точності та соціальною інклюзією.
Читайте також: Медики зафіксували збільшення випадків аутизму
Позиція Ути Фріт може стати поштовхом до перегляду діагностичних підходів та розвитку нових досліджень. Водночас важливо враховувати ризик виключення тих, хто нині отримує підтримку завдяки широким критеріям спектра. Баланс між науковою точністю та соціальною справедливістю залишається ключовим викликом.
Залишити відповідь