Наполегливі мрії про колонізацію Марса, здається, наблизилися на крок до реальності завдяки новаторській ідеї міжнародної групи вчених, пише Успіх in UA.
Вони запропонували метод, який потенційно може зробити Червону планету теплішою та придатнішою для життя. Ключовим елементом цього амбітного плану є використання графену – диво-матеріалу, що складається з атомів вуглецю, розташованих у нанорозмірні диски. Розпорошення цих частинок в атмосфері Марса, на думку вчених, створить необхідний парниковий ефект, здатний підняти середню температуру планети на вражаючі 30 градусів Цельсія, повідомляє t4.com.ua.
Марс, як відомо, є крижаним світом з надзвичайно розрідженою атмосферою, де температура коливається в широкому діапазоні, а тиск у 160 разів нижчий за земний. Ці умови роблять рідку воду нестабільною, а поверхню – вразливою до небезпечного рівня радіації. Графен, з його унікальною здатністю поглинати інфрачервоне випромінювання та пропускати видиме світло, виступає як потенційний ключ до розв’язання цієї проблеми.
Процес виробництва графену планується організувати безпосередньо на Марсі, використовуючи вуглекислий газ з його атмосфери. Цей підхід, подібний до роботи генератора кисню MOXIE, базується на електролізі. Проте, масштаби проєкту викликають подив: для досягнення бажаного ефекту необхідно розпилювати 4,5 кілограми графену за секунду протягом десятиліть. Це потребує 360 мегават енергії, що еквівалентно потужності десятків ядерних реакторів або величезних сонячних ферм. Крім того, загальна маса необхідного обладнання оцінюється в колосальні 50 тисяч тонн.
Читайте також: Науковці з’ясували, яка земна форма життя здатна вижити на Марсі
Вчені відкрито визнають, що енергетичні та виробничі витрати є величезними, але вони розглядають цей проєкт як перший крок на шляху до тераформування Марса та створення умов для майбутніх людських поселень. Ця амбітна ініціатива не лише відкриває нові горизонти для міжпланетних досліджень, але й спонукає до роздумів про можливості людства у зміні навколишнього середовища за межами нашої власної планети.
Залишити відповідь