Дослідники з’ясували, що приблизно 140 мільйонів років тому на нашій планеті існував величезний континент, який називався Велика Адрія і був похований під Південною Європою, пише Успіх in UA.
Що відомо про Велику Адрію, де вона знаходилася і що вдалося вченим взнати про цей континент, повідомляє www.rbc.ua.
Команда дослідників з Утрехтського університету в Нідерландах з’ясувала цікаві подробиці про Велику Адрію. Зокрема, вчені встановили, як відбувалася геологічна еволюція регіону та скільки гірських хребтів Європи, включаючи Альпи та Апенніни утворилися з залишків цього стародавнього континенту.
За словами вчених, розміри Великої Адрії були великі – це був континент майже такий, як Гренландія. Велика Адрія поступово занурювалася під кору Південної Європи, поки повністю не зникла.
Формування Великої Адрії почалося приблизно 240 мільйонів років тому і майже 200 років тому цей континент був відділений від Північної Африки. Більша частина Великої Адрії була знищена поступово, коли вона була витіснена під мантію Південної Європи. А з залишків згодом утворилися частина Альп, Апеннін, Балкан, Греції та Туреччини.
“Забудьте про Атлантиду! Величезна кількість туристів, навіть не усвідомлюючи, щороку проводить свою відпустку на втраченому континенті Велика Адрія. І дійсно, хоч більша частина цього континенту зникла, його спадщина залишається помітною в гірських місцевостях Південної Європи”, – розповів автор дослідження Дуве ван Гінсберген.
Дослідження Великої Адрії вимагало ретельного аналізу через геологічну складність середземноморського регіону. На відміну від інших областей, де тектонічні плити зміщуються вздовж чітких ліній розломів, регіон Середземномор’я є геологічним “безладом”.
“Все викривлене, зламане і складене”, – додав Гінсберген. Він пояснив, що ці складні взаємодії ускладнюють відстеження тектонічних кордонів і вивчення руху плит з часом.
Використовуючи сейсмічні дані, команда ван Гінсбергена змогла реконструювати тектонічну історію Великої Адрії, відобразивши, як частини континенту занурювалися глибоко в мантію Землі, а інші ділянки залишалися на поверхні, утворюючи вражаючі гірські хребти регіону.
Деформовані залишки цього втраченого континенту все ще можна простежити на глибині 1500 кілометрів під поверхнею, де сейсмічні хвилі продовжують виявляти його приховану присутність.
Відкриття Великої Адрії має глибокі наслідки для нашого розуміння тектоніки, вулканізму та землетрусів. Вивчаючи геологічні докази цього втраченого масиву суші, вчені можуть отримати глибше розуміння сил, які керують утворенням гір, зміщенням тектонічних плит і того, як великі масиви суші можуть зникати в мантії Землі протягом мільйонів років.
Читайте також: Вчені встановили, який континент з’явився на Землі найпершим
Робота ван Гінсбергена є значним внеском у галузь глобальної тектоніки, пропонуючи нове уявлення про те, як континенти взаємодіють один з одним, формуються та зрештою зникають. Його зусилля також проливають світло на триваючі геологічні процеси, які продовжують формувати середземноморський регіон сьогодні.
Хоча велика частина Великої Адрії зараз прихована під шарами скель, її історія пропонує захоплюючий погляд на динамічну та постійно мінливу природу земної поверхні.
Залишити відповідь