Мед – натуральний продукт, який давно застосовують не лише в кулінарії, але й для лікування різних хвороб, зберігає свої цінні властивості прогягом 1-2 років, пише Успіх in UA.
Більшість консервацій схильні до псування під впливом різних факторів: варто лише встромити туди брудну ложку, і “буйним цвітом зацвіте” пліснява чи “оселиться” “дружня” колонія бактерій, повідомляє www.bbc.com.
Але є продукти, що мають особливу стійкість і лишаються їстівними роками. Мед – один з них. У закритому посуді ця дивовижна золотава речовина кристалізується, стає густою і тягучою, але не псується.
Така стійкість пояснюється його хімічним складом та особливостями виготовлення. Бактерії, грибки й пліснява є у незначних кількостях в багатьох продуктах. Вони люблять вологу, тепло, помірний рівень pH і кисень для підтримки життєдіяльності.
Але люди навчилися захищати їжу за допомогою консервації та гігієни. Видалення вологи уповільнює ріст бактерій, а закриті банки й пляшки обмежують доступ кисню. Приготування їжі на сильному вогні, а потім переміщення її в холодильник знищує більшість мікроорганізмів та перешкоджає росту тих, що лишилися.Також пригнічує їх розмноження активне кислотне середовище маринадів.
Але навіть такі продукти мають обмежений термін придатності – згадайте бабусину консервацію 1985 року.
Люди ведуть вічну програшну битву з цими організмами, і неважливо, що це – запах оцту, який вказує, що лактобактерії “вбили” апельсиновий сік, чи чорні плями цвілі на внутрішній стінці банки з аджикою. Ознаки їхньої присутності часто непомітні, але, на жаль, неминучі.
А от мед – особливий випадок, і ось чому. Його виробляють медоносні бджоли з нектару квітів. Цей нектар під час переробки в бджолиному організмі перетворюється спочатку на солодку рідину, яка теоретично мала бути приманкою для бактерій.
Але бджоли видаляють зайву вологу, а також додають фермент, який підвищує кислотність, що допомагає зберегти мед від псування. Бджоли видувають нектар, щоб він швидше випарувався, і активно махають крилами, щоб створити потік повітря, що сприяє випаровуванню вологи.
У бджолиних стільниках (сотах) нектар продовжує ферментуватися та випаровувати вологу. Ці розумні комахи активно вентилюють вулик, створюючи циркуляцію повітря для прискорення цього процесу. Вміст води у зрілому меді зазвичай становить від 15% до 18%.
Розчинити стільки цукру у такій кількості води без процесу, який використовують медоносні бджоли, було б фізично неможливо. Цукру настільки багато, що мікроорганізми із задоволенням поласували б ним. Але води замало, а кислотність – висока, тому вони просто не можуть вижити.
Якщо ж мед герметично закрити у банці – це обмежить доступ кисню, створивши ще одну перешкоду для “непроханих гостей”.
Втім, це не означає, що мед може витримати усі можливі випробування на свіжість. Його найкраще зберігати у скляному посуді із щільною кришкою, у прохолодному, темному та сухому місці, уникаючи прямих сонячних променів та різких перепадів температур.
Читайте також: Вчені визначили справжній термін придатності меду, дослідивши “скарби” із давньоєгипетських гробниць
У мед не можна опускати ложку, яка контактувала з іншим продуктом, наприклад, чаєм, молоком чи будь-яким іншим напоєм. Залишки рідини чи їжі на ложці можуть перенести бактерії в мед і призвести до бродіння.
Мед не псується протягом тривалого часу, але його корисні властивості краще зберігаються протягом перших 1-2 років, якщо зберігати його у правильних умовах.
Залишити відповідь