У Національному парку “Долина Смерті”, який знаходиться в Каліфорнії, можна помітити дещо дивно явище, пише Успіх in UA.
Там можна побачити величезні валуни, які важать до 320 кг та з часом самі по собі переміщуються.
Дослідники ще з 1940-х не могли зрозуміти, як це відбувається, однак у 2014 році дослідження, яке опубліковане в журналі PLOS One, розгадало таку таємницю раз і назавжди, прикріпивши GPS-трекери до деяких валунів і записавши їх за допомогою камер уповільненої зйомки, повідомляє unian.ua.
“Це дослідження вперше зафіксувало вітрильне каміння в русі, що призвело до ключового – хоча й дуже, дуже тонкого – відкриття, яке могло б пояснити, як вони рухаються”, – уточнили у матеріалі.
Відомо, що влітку іподромна плая “Долини Смерті” є досить коричневою та запиленою, однак взимку на плаї утворюється неглибокий зимовий ставок. Зазначається, що коли стає досить холодно, то вода замерзає, утворюючи тонкий шар льоду товщиною від 3 до 6 мм. Це небагато, однак достатньо для того, щоб утворилися брили, які розколюються та розносяться легким вітром.
“Необхідною умовою для руху гірських порід, який ми спостерігали, є існування басейну плаї, достатньо глибокого, щоб занурити південну частину плаї, але досить мілкого, щоб залишити багато скель частково відкритими на поверхні ставка. Інші повторювані риси подій руху гірських порід, які ми спостерігали, включають наявність плаваючого льоду, температури і сонячного світла, достатніх для створення талих басейнів в льоду, і легкі вітри, які є досить стійкими, щоб рухати плаваючий лід”, – пояснили автори дослідження.
Зокрема GPS-трекери показали, що після того, як камені почали рухатися, вони просувалися зі швидкістю від 2 до 5 метрів на хвилину.
Читайте також: У Норвегії знайшли найдавніший у світі рунічний камінь
Вчені, які досліджували таке явище, спостерігали за справжнім “ралі” каміння, коли 60 валунів почали рухатися одночасно, деякі з них змогли просунутися аж на 224 метри за кілька заходів.
“Дослідники підозрювали, що лід може відігравати певну роль у феномені вітрильного каміння, але було одкровенням дізнатися, наскільки тонким має бути лід, і який слабкий вітер потрібен, щоб привести його в рух”, – підсумували у матеріалі.
Залишити відповідь