Магнітне поле Землі перевертається в середньому кожні 200 000 — 300 000 років, але з останньої такої події минуло вже понад 780 000 років, пише Успіх in UA.
Тепер учені виявили гігантські “смуги зебри” на морському дні, залишені зміною геомагнітних полюсів, повідомляє focus.ua.
Приблизно кожну чверть мільйона років магнітне поле Землі “змінює” напрямок: північ фактично стає півднем, а південь — північчю. Дослідники також виявили фізичні докази геомагнітної інверсії, які все ще залишаються на морському дні у вигляді “смужок зебри”.
За словами вчених, ці великі смуги, як правило, з’являються поруч із підводними хребтами, також відомими як серединно-океанічні хребти, що лежать уздовж морського дна, де зустрічаються дві тектонічні плити. На цих стиках розплавлена порода підіймається з-під земної кори, заповнюючи тріщини між плитами в міру їхнього розсування. В кінцевому підсумку порода остигає і твердне, створюючи нову океанічну кору — цей процес відомий як спредінг морського дна.
Суміш розплавленої породи насправді містить кристали магнітного оксиду заліза, які шикуються відповідно до геомагнітного поля нашої планети — вони трохи схожі на крихітні стрілки компаса, що вказують на магнітну північ. Після того як лава остигає і твердне, орієнтація кристалів буквально залишається висіченою в камені і являє собою постійний “літопис” магнітного поля.
По суті, щоразу, коли геомагнітні полюси Землі міняються місцями, магнетит осідає в протилежному напрямку — про це свідчать дані Океанографічного інституту Вудс-Хоул.
Дослідники виявили, що кілька переворотів полюсів і велике розширення морського дна створило на ньому малюнок “зебрових смуг”, що чергується. Одна смуга відбивається, коли магнітне поле Землі перебуває у своєму “нормальному” напрямку, який ми знаємо сьогодні, тоді як інша — являє собою ділянки морського дна, затверділі під час зміни магнітних полюсів.
Зазначимо, що ці “смуги зебри” не видно неозброєним оком, проте вчені можуть їх простежити за допомогою наукового обладнання, що вимірює магнетизм. До слова, саме ці смуги зробили теорію тектоніки плит широко визнаною.
Ідея тектоніки плит вперше була запропонована на початку 20-го сторіччя і стала широко поширеною в 1960-х роках, лише після десятиліть досліджень і доказів. Приблизно в цей самий час вчені протягнули магнітні датчики за кораблями та виявили цікаві закономірності в магнітних властивостях порід морського дна. За словами вчених, ці закономірності відображають часову шкалу магнітних інверсій, що спостерігалися в породах на суші.
Читайте також: Науковці виявили пастки на місці, де Мойсей розділив Червоне море
Вчені відзначають, що магнітні смуги фізично паралельні океанічним хребтам, створюючи симетричний малюнок з обох боків. Дослідники вважають, що цей малюнок пояснюється тим, що нове морське дно формується на хребтах у міру розбіжності тектонічних плит.
Наприклад, порівнюючи ці смугасті візерунки з відомою часовою шкалою геомагнітних інверсій, вчені можуть не тільки датувати ділянки морського дна, а й обчислювати швидкість його поширення.
Залишити відповідь