Те, що вченим вдалося зафіксувати, пояснює, чому на Червоній планеті тепер немає води в рідкому стані, пише Успіх in UA.
Марс розкрив одну зі своїх найстаріших таємниць. Для того, щоб вчені змогли її зафіксувати знадобилося десятиліття, космічний корабель і космічне гарматне ядро, повідомляє www.unian.ua.
Місія MAVEN NASA вперше безпосередньо спостерігала процес, званий розпиленням – це невловимий механізм виходу з атмосфери, коли заряджені частинки з сонячного вітру врізаються в марсіанську атмосферу, викидаючи атоми в космос.
Ця бурхлива взаємодія може бути ключовою причиною того, що Марс втратив свою щільну атмосферу, а разом з нею і здатність підтримувати рідку воду на своїй поверхні. Прорив знаменує собою важливу віху для MAVEN, місії в рамках програми дослідження Марса, присвяченої розкриттю того, як Червона планета втратила свою атмосферу. Хоча вчені давно підозрювали, що цей процес відіграє роль в атмосферній ерозії Червоної планети, у них не було конкретних доказів.
“Це як кидати гарматне ядро в басейн. Гарматне ядро в даному випадку – це важкі іони, які дуже швидко врізаються в атмосферу і вихлюпують нейтральні атоми і молекули”, – порівняла Шеннон Каррі, головний дослідник MAVEN в Лабораторії фізики атмосфери і космосу в Університеті Колорадо.
Попередні відкриття давали лише непрямі підказки, вказуючи на можливість розпилення, але не фіксуючи сам процес.
Оскільки легші ізотопи природним чином перебувають вище в атмосфері, їхній дефіцит порівняно з важчими наводить на думку, що вони були викинуті в космос. І єдиний відомий процес, здатний вибірково видаляти ці легші ізотопи – це розпилення.
Тепер, використовуючи дані з трьох приладів на борту MAVEN – аналізатора іонів сонячного вітру, магнітометра та мас-спектрометра нейтрального газу й іонів, – дослідники вперше зафіксували розпорошення в дії. Крім того, команді були потрібні вимірювання по всій денній і нічній стороні планети на низьких висотах, на що йдуть роки.
Об’єднавши дані з трьох приладів MAVEN, вчені створили першу детальну карту, що пов’язує розпорошений аргон із вхідним сонячним вітром. Карта показала атоми аргону високо в атмосфері Марса, саме там, де в неї врізалися енергійні частинки – чітке, реальне свідчення розпилення в дії.
Ще більш разюче, що процес відбувався зі швидкістю вчетверо вищою за очікувану, причому активність посилювалася під час сонячних бур. Це пряме спостереження підтверджує, що розпорошення було основним фактором втрати атмосфери в ранні роки Марса, коли молоде Сонце було набагато активнішим.
Читайте також: На Марсі знайшли “трубопровід”, в якому збереглося стародавнє інопланетне життя
“Ці результати встановлюють роль розпилення у втраті атмосфери Марса і у визначенні історії води на цій планеті”, – сказав Каррі.
Це відкриття допомагає заповнити велику прогалину в науковому розумінні трансформації Марса з колись населеної планети в холодний, сухий світ, який спостерігається сьогодні. Воно також дає критично важливе уявлення про те, як розвиваються планети і що може знадобитися для того, щоб вони залишалися населеними.
Залишити відповідь