Меркурій, найменша та найтемніша планета Сонячної системи, може приховувати неймовірний скарб глибоко під своєю поверхнею, пише Успіх in UA.
Незважаючи на те, що його поверхня відбиває лише 9% світла, завдяки близькості до Сонця Меркурій світиться яскраво. Однак, справжній блиск може ховатися під поверхнею планети – у вигляді товстого шару алмазів, повідомляє t4.com.ua.
Дослідження, проведене в Китайському центрі передових досліджень науки та технологій високого тиску під керівництвом Юнцзяна Сюя, показало, що вуглець на Меркурії міг стиснутися до утворення алмазів під корою. Коли поверхня планети була океаном магми, вуглекислий газ і метан вивільнялися через низьку гравітацію, залишаючи значну кількість графіту.
Юнцзян Сюй і його колеги з’ясували, що великий вміст графіту на поверхні Меркурія свідчить про те, що вуглець існував на планеті під час її формування. Цей графіт міг би з часом утворити алмази завдяки високому тиску і температурі, присутнім у давньому магматичному океані та мантії Меркурія.
Читайте також: Вчені з’ясували, коли вдасться досягти загадкової дев’ятої планети Сонячної системи
Вчені розглядають два основні сценарії утворення алмазів на Меркурії. Перший – це утворення алмазів у магматичному океані за наявності достатньої кількості сірки. Другий – витіснення вуглецю з ядра під час його кристалізації, що сприяло утворенню алмазного шару. Останній сценарій вважається більш імовірним. У цьому випадку високі температури могли б зруйнувати зовнішні шари алмазів, перетворивши їх назад у графіт.
Товщина алмазного шару на Меркурії, ймовірно, становить кілька кілометрів. Цей шар може сприяти магнітному полю планети завдяки своїй високій провідності. Відкриття такого шару змінює наше розуміння геологічної історії Меркурія та відкриває нові перспективи для вивчення планетарних процесів у Сонячній системі.
Залишити відповідь