Печера Чікіуїте, розташована на висоті 2,7 км у горах Астійєро, стала місцем відкриття понад 1900 кам’яних знарядь, пише Успіх in UA.
Найдавніші артефакти датуються методом радіовуглецевого аналізу приблизно 33 тисячами років. Альтернативно, метод оптичної люмінесценції підтвердив ці результати, що підвищує надійність датування. Ці знахідки вказують на те, що люди могли заселяти Америку до останнього льодовикового максимуму (26–18 тисяч років тому), що змушує переосмислити теорії міграції, повідомляє cikavosti.com.
Автори дослідження припускають, що заселення Нового Світу могло відбуватися морськими шляхами, оскільки наземні міграції через льодовикові бар’єри того часу були надзвичайно складними. Порівняння з іншими знахідками, як-от стоянки в Бразилії віком 40 тисяч років, свідчить про можливу хвилю ранніх мігрантів, які існували задовго до появи предків сучасних індіанців. У цих груп, імовірно, не було масового розмноження, що пояснює обмежену кількість їхніх слідів.
Генетичні дослідження також підкреслюють складність заселення Америки. Наприклад, у ДНК деяких південноамериканських індіанців знайдено компоненти, характерні для австралійців і меланезійців. Ця генетична домішка може вказувати на невідомі міграційні шляхи, які залишаються загадкою. Черепи найдавніших жителів Південної Америки також мають риси, схожі з австралійським і андаманським населенням.
Читайте також: Вчені встановили, хто насправді заселяв острів Пасхи
Відкриття в Чікіуїте ставить під сумнів модель Clovis-first, яка вважала культуру Кловіс найдавнішою в Америці (близько 13 тисяч років тому). Як зазначає антрополог Рут Грюнн, це відкриття є переломним для науки, змушуючи визнати, що люди заселили Америку значно раніше, ніж вважалося раніше.
Залишити відповідь