Вчені довели, що «пізньоантичний малий льодовиковий період» став каталізатором занепаду Східної Римської імперії, пише Успіх in UA.
Дослідники виявили геологічні свідчення того, що різке похолодання прискорило падіння Східної Римської імперії. Так званий «пізньоантичний малий льодовиковий період» (LALIA) спричинив катастрофічні наслідки для Візантії, яка на той час вже боролася з війнами, чумою та економічною кризою, повідомляє tsn.ua.
Між 540 і 750 роками нашої ери Земля пережила різке похолодання, викликане потужними вулканічними виверженнями. Попіл закрив сонце, і температура в Європі впала на 1,8–3,6°F, що призвело до неврожаїв, голоду та епідемій. Чума Юстиніана (541 р.) вбила до 50 мільйонів людей у всьому світі.
Читайте також: Науковці реконструювали втрачені антарктичні льодовики
Команда з Університету Саутгемптона вивчила камені в Ісландії, принесені айсбергами з Гренландії. Аналіз кристалів циркону показав: льодовиковий щит тоді був набагато масивнішим, а клімат — настільки суворим, що айсберги досягали берегів Ісландії. Такі умови могли посилити кризу в Східній Римській імперії, ставши одним із ключових чинників її занепаду та розпаду 1453 року нашої ери.
«Щоб бути абсолютно ясним, Римська імперія вже була в занепаді, коли [LALIA] почалася. Однак наші висновки підтверджують ідею про те, що зміни клімату в північній півкулі були більш серйозними, ніж вважалося раніше. Справді, це, ймовірно, був головним рушієм серйозних суспільних змін, а не лише одним із кількох сприяючих факторів», — заявив доктор Томас Гернон.
Залишити відповідь