Нові знімки, зроблені орбітальними апаратами Mars Express Європейського космічного агентства та Mars Reconnaissance Orbiter NASA, показали виняткові картини «снігу» на Марсі — насправді це вуглекислий лід (CO₂), який вкриває південні регіони планети, пише Успіх in UA.
На фотографіях видно світлі й темні завихрення в області Australe Scopuli, що створюють ілюзію зимового пейзажу поблизу південного полюса. Насправді це динамічний процес, спричинений сонячним випромінюванням, яке взаємодіє з шаром замерзлого вуглекислого газу, повідомляє noworries.news.
Як пояснює NASA, марсіанський «сніг» буває двох типів — з водяного льоду та з сухого льоду (CO₂). Через надзвичайно тонку атмосферу й низькі температури водяний сніг на Марсі сублімує, тобто перетворюється на газ ще до того, як досягає поверхні. Вуглекислий лід, навпаки, залишається стабільним і може утворювати шари товщиною до 8 метрів, які зберігаються цілий рік. Поверх цього льоду вітер розносить темний пил, формуючи виразні контрасти, за якими вчені можуть відстежувати сезонні зміни.
У марсіанському «літньому циклі» відбувається ще одне дивовижне явище: сонячне світло нагріває лід знизу, і CO₂ переходить одразу з твердого стану в газ, накопичуючи тиск під поверхнею. Коли цей тиск зростає, газ проривається назовні у вигляді струменів, які підіймають пил і створюють змієподібні темні візерунки. Саме вони надають марсіанським пейзажам вигляду «мозаїчних узорів» — унікальної комбінації геології, газової динаміки та сезонних процесів.
Крім того, NASA повідомила про утворення тонкого шару сезонного інею на схилах піщаних дюн, який діє як природний «клей». Цей тимчасовий покрив стабілізує поверхню, зменшує ерозію та допомагає зберігати форму дюн, аж доки температура не підвищиться та іній не зникне.
Читайте також: На Марсі виявили “особливі регіони”
Науковці зазначають, що ці зображення показують Марс як живу, мінливу планету, де навіть у віддалених холодних регіонах тривають постійні процеси зміни й рівноваги. Ці природні механізми дають змогу краще зрозуміти кліматичну історію Червоної планети й те, як вона зберігає свою унікальну форму під впливом Сонця.
Залишити відповідь