На поверхні Марса з’явилася несподівана пляма кольору, яку зафіксував апарат NASA Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), пише Успіх in UA.
Хоча забарвлення є штучно підсиленим, сама формація, розташована в двох окремих кратерах, має унікальні характеристики, що заслуговують на увагу, повідомляє techno.nv.ua.
NASA нещодавно оприлюднила два детальні зображення, зроблені камерою HiRISE, що перебуває на борту MRO. Вони демонструють поля дюн у кратерах Льот і Гамбоа. Ці знімки не лише вражають візуально, а й відкривають нові можливості для вивчення взаємодії марсіанських вітрів із поверхневими матеріалами. Незвичні форми та текстури дюн вирізняються складом, хвилястими візерунками та орієнтацією, що може допомогти зрозуміти, як змінювалася поверхня планети з часом.
Контрастність на зображеннях досягається завдяки використанню технології фальшивого кольору, яка дозволяє виділити матеріальні відмінності, невидимі неозброєним оком. У південній частині кратера Льот було зафіксовано класичне поле барханних дюн — серпоподібних утворень, які формуються під дією стабільних вітрів. Але поруч із ними виявили одну велику дюну з набагато складнішою структурою та кольором. Вона має відтінки бірюзи, що свідчить про відмінності в складі піску або походженні. NASA пояснює, що синій колір не є реальним — це результат обробки зображення, яка підкреслює дрібні частинки або хімічні особливості матеріалу. Цей знімок є частиною стереопари, обробленої Університетом Аризони, який керує камерою HiRISE.
У кратері Гамбоа, що розташований за тисячі кілометрів, інше зображення показує не менш цікаву ділянку. На ньому видно дрібні хвилі, які вкривають вершини більших дюн. Ці мікровізерунки об’єднуються у великі піщані хвилі з відстанню між гребенями приблизно дев’ять метрів. Також на фото видно мережу поперечних еолових гребенів — яскравих, майже паралельних утворень із грубого піску. NASA зазначає, що ці гребені виглядають яскравішими на одному боці зображення, ймовірно, через постійний рух вітру, який здуває темніші частинки пилу, залишаючи чистіші й більш відбивні поверхні. За орієнтацією та розміщенням цих структур вчені можуть визначити напрямки вітру, які їх сформували.
Читайте також: Вчені з’ясували, як зміниться тіло людини після польоту на Марс
Mars Reconnaissance Orbiter вже понад шістнадцять років досліджує Марс і продовжує робити вагомий внесок у науку. Спочатку його запускали для пошуку слідів давньої води, але з часом апарат перевершив свою початкову мету. Сьогодні він також виконує роль комунікаційного вузла для марсоходів Perseverance і Curiosity, паралельно проводячи власні наукові спостереження з орбіти. Камера HiRISE, розроблена компанією Ball Aerospace і керована Університетом Аризони, стала ключовим інструментом для вибору місць посадки, вивчення змін поверхні та виявлення мінералів.
Зображення з таких регіонів, як кратери Льот і Гамбоа, залишаються важливими для подальших досліджень. Вони дають змогу глибше зрозуміти атмосферну історію Марса і те, як вітер, пил і осад формували його ландшафт протягом мільйонів років.
Залишити відповідь