У селі Межиріч на Черкащині фахівці науково-дослідної лабораторії “Архаїка” разом із працівниками і студентами кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка оцифровують місцеву стоянку мисливців на мамонтів, пише Успіх in UA.
Житлу первісних людей з кісток мамонтів, бізонів та північних оленів — 14 з половиною тисяч років. Аби зберегти пам’ятку для нащадків і науковців зі всього світу, нині створюють тривимірну модель, розповів Суспільному співзасновник “Архаїки” Михайло Фідченко, повідомляє suspilne.media.
Черепи, бивні і лопатки мамонтів, з яких будували собі житло первісні люди — те, з чим нині працюють археологи.
Одна з науковиць “Архаїки” Олександра Іванова разом із колегами приїхала зі столиці. Аби оцифровувати пам’ятку доби палеоліту, те, що колись було житлом, спершу фотографують. Важливо фіксувати все до найменших дрібниць, розповіла Олександра Іванова.
Лопаткою мамонта прикривали фундамент житла. Нині воно на тому ж місці, що й чотирнадцять з половиною тисяч років тому. І це, зі слів археологині, робить пам’ятку унікальною. Команда науковців працює, аби зберегти її для нащадків “у цифрі”.
“Фотограмметрія — це базова техніка, з якою ми працюємо весь час існування нашої організації. Це процес, коли 2D-фотографії перетворюються у 3D-модель. Вони накладаються між собою утворюється тривимірна модель, яку можна подивитися і оглянути з усіх сторін”, — пояснила Олександра.
Аби досягти максимальної точності, використовують спеціальний сканер.
“Лазер просто сканує всю поверхню на 360 градусів і ми отримуємо масив інформації, з якою можемо працювати”, – зазначив Михайло Фідченко.
Сотні фотографій, шість сканів — і на моніторі проміжний етап їхньої роботи, розповів студент-археолог Тім Гордієнко. Фотограмметрією Тім займається близько трьох років. І цьому треба вчитися, пояснив він.
“Треба знати, як працює сканер, конкретний сканер, з яким ми працюємо, і загалом логіку лазерного сканування. Також треба розуміти, як працює камера і як з 2D-зображення перетворюється на 3D-модель”, – говорить Тім.
Проєкт реалізують за підтримки американської громадської організації “CyArk”. Вона, як і “Архаїка”, займається оцифруванням культурної спадщини.
“Це зараз модно. Це роблять кілька структур в Україні. Але ми відрізняємося саме тим, що науково підходимо до цього. Ми не тільки створюємо красиву картинку, яку можна покрутити в інтернеті. У нас усі скани вони мають дуже точне вимірювання”, – розповів Михайло Фідченко
Таким чином пам’ятки “захищають” від руйнації. Особливої актуальності це набуло під час війни, зазначив завідувач кафедри археології Київського національного університету Павло Шидловський:
“Ми знаємо про Мелітопольський музей, Маріупольський музей. Це грабунок, це прильоти, це ведення воєнних дій в місті. В один момент можуть зникнути колекції та музейні фонди”, – зазначив науковець.
Цю стоянку науковець досліджує понад 20 років. Її відкрили її у 1966 році. За час розкопок науковці знайшли чотири такі оселі. Ця — єдина, яку залишили на тому ж місці.
“Оцифрування дає можливість в дуже точному форматі передати текстуру, фактуру, форму предмета тощо. Це піднімає вітчизняну археологію на міжнародний рівень, тому що ці оцифровані моделі викладаються в загальний доступ. Дослідники з інших університетів, інших країн мають змогу подивитися, доторкнутися до нашої культурної спадщини, до наших колекцій”, — пояснив Павло Шидловський.
Читайте також: Науковцям вдалося створити міні-копію шерстистого мамонта
Попереду команду чекають два-три тижні обробки відзнятого матеріалу. Цифрову копію житла Межиріцької стоянки завантажать на платформу “Sketchfab”.
“«Sketchfab» — це спільнота для 3D-моделістів, як науковців, так і аматорів. Там у нас вже є повна колекція. І ця модель також там буде. Але там вона трошки «зжата», а на запит іноземних та вітчизняних науковців ми надаємо повномасштабну модель. Вона «важить» дуже багато гігабайтів, але з нею можна супер деталізовано працювати”, – додав Михайло Фідченко.
Залишити відповідь