Еволюція не така випадкова: вчені розкрили генетичний секрет метеликів

Міжнародна команда дослідників з Університету Йорка та Інституту Велкома Сангера зробила сенсаційне відкриття: еволюція метеликів та денних молей протягом понад 120 мільйонів років спиралася на одні й ті самі гени для створення попереджувальних кольорів.

Це відкриття ставить під сумнів традиційне уявлення про випадковість еволюційних процесів, повідомляє www.sciencedaily.com.

Генетичний «рецепт» кольорів

Вчені дослідили сім ліній метеликів та одну денну міль у тропічних лісах Південної Америки. Виявилося, що два ключові гени — ivory та optix — знову і знову використовувалися для формування яскравих візерунків на крилах. Цікаво, що зміни відбувалися не у самих генах, а у «вимикачах» ДНК, які контролюють їхню активність. У молі навіть спостерігався механізм інверсії ДНК, аналогічний до одного виду метеликів.

Чому це важливо для виживання

Попереджувальні кольори — це сигнал для хижаків, зокрема птахів: яскраві візерунки означають токсичність або неприємний смак. Коли один вид виробляє такий «захисний код», інші наслідують його, створюючи ефект мімікрії. Таким чином, еволюція не винаходить нові рішення, а повторно використовує перевірені генетичні механізми.

Наслідки для науки та майбутнього

Відкриття має далекосяжні наслідки для розуміння еволюції та прогнозування змін у природі. Якщо генетичні шляхи повторювані, то можна передбачати, як види адаптуватимуться до кліматичних змін чи нових екологічних викликів.

Основні висновки дослідження:

• Еволюція не є повністю випадковою.
• Одні й ті самі гени використовуються різними видами протягом мільйонів років.
• Попереджувальні кольори формуються завдяки регуляторним «вимикачам» ДНК.
• Мімікрія допомагає виживати у середовищі з високим рівнем хижаків.
• Відкриття відкриває шлях до прогнозування майбутніх адаптацій.

Читайте також: Науковці встановили, коли насправді на Землі з’явилися метелики

Перспективи для екології та біології

Це дослідження змінює наше уявлення про еволюцію: вона не хаотична, а має певні закономірності. Розуміння цих закономірностей може допомогти у збереженні біорізноманіття та передбаченні реакцій живих організмів на глобальні зміни клімату.