Родина бджолярів із Донеччини, рятуючись від війни, залишила рідний дім та господарство, але зберегла головне — свою пасіку. Сьогодні вони розвивають справу на Житомирщині, мріючи про розширення та нові медові врожаї.
Вимушена евакуація через війну
У січні 2026 року родина Наталії та Іллі Седюків зі Слов’янська була змушена залишити рідний дім. Постійні обстріли, відсутність світла, води та газу, а також небезпека для дітей змусили їх прийняти важке рішення — виїхати. Замість побутових речей вони взяли з собою лише пасіку, адже бджоли були їхньою родинною справою та джерелом життя, повідомляє stilnyk.pp.ua.
Нове життя на Житомирщині
Завдяки допомозі родичів родина знайшла прихисток у Малинській громаді Житомирської області. Тут вони облаштували нові вулики та закупили додаткові бджолині сім’ї. Сьогодні на їхній пасіці утримується 15 бджолиних сімей, і вони планують розширення, створення розплідника та облаштування медового магазину.
Виклики та мрії
Наталія зізнається, що часто згадує залишене господарство — кроликів, курей та інші надбання, які довелося покинути. Проте головне — вони зберегли свою справу та змогли відновити її на новому місці. Родина мріє про розвиток пасіки, збільшення кількості бджолиних сімей та створення якісної продукції для українців.
“Перед нами постав вибір — або ми забираємо все, що є вдома (різні побутові речі, меблі, техніку, посуд) або пасіку. Звісно, ми з чоловіком поговорили і вирішили, що речі залишимо у Слов’янську, а от бджіл заберемо”, — розповіла Наталія Седюко.
Читайте також: В Охматдиті відбулася перша зустріч українського донора та реципієнта кісткового мозку
Історія родини Седюків — це приклад того, як навіть у найважчі часи можна зберегти свою справу та відновити її на новому місці. Їхня пасіка стала символом стійкості, любові до праці та віри у майбутнє.
Залишити відповідь