Володимир Пиндус — ім’я, яке добре знають у світі українського пауерліфтингу та фітнесу. Спортсмен, тренер і громадський діяч, він довів, що сила — це не лише про вагу штанги, а й про характер, дисципліну та здатність надихати інших.
Вперше на сторінках сайту Успіх in UA публікуємо унікальне інтерв’ю з людиною, яка перетворила власну історію на приклад для тисяч українців і діаспори.
Вітаю, Володимире. Розкажіть, будь ласка, що спонукало Вас розпочати спортивний шлях і як Ви відкрили для себе пауерліфтинг?
Із раннього дитинства одним із моїх улюблених фільмів був “Конан варвар” з Арнольдом Шварцнегером. Я захоплювався силою Конана та звичайно хотів бути схожим на нього. Проте мені не вистачало батьківської підтримки, ні на яку секцію мене не відвели.
Нагода трапилась, коли почався навчальний рік у десятому класі. Мій кращий друг та його відчим привели мене у зал важкої атлетики в університеті нафти і газу (ред. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу). Так сталося, що мій друг відтренувався тільки двічі чи тричі, а я “заразився” цим на все життя.
Я пробував з самого початку пауерліфтинг, однак мій перший тренер не зміг мене тренувати вже через місяць чи два, від початку мого спортивного шляху. Я спробував почати займатись важкою атлетикою (у тому залі був тренер). Вже через два місяці я почув у свою адресу: “З тебе ніколи не вийде спортсмена! Ти застарий і заслабкий, щоб розпочинати спортивну кар’єру.”
Ці слова я запямятав і вони стали для мене сильною мотивацією довести зворотнє. Спойлер: у 2014 році, коли я виграв перший титул “Найсильніша людина Прикарпаття”, до мене підійшов той тренер і хвалився своїм друзям, що він мене колись тренував.
Роки йшли, я тренувався самостійно. Коли мені було 21-22 роки, моя робота привела мене у Коломию. Це місто славилося на весь світ своїми професійними тренерами і атлетами світового рівня з пауерліфтингу. Там вже почалась моя справжня спортивна кар’єра. Перша вагова категорія – до 83 кг, якщо не помиляюсь. Присідання – 130 кг, жим лежачи – 95 кг та станова тяга – 160 кг. А також друге місце у ваговій категорії на перших моїх змаганнях.
У цей час на піку популярності був абсолютно новий в той час для України вид спорту – богатирстке багатоборство або богатирські ігри. Василь Вірастюк був просто фантастично сильний і популярний в той час. Відповідно і я загорівся пробувати свої сили у цьому новому виді спорту.
Які найбільші виклики Ви долали на своєму спортивному шляху?
За роки, проведені у спорті, я мав незліченну кількість травм, і деякі з них були досить важкими. Розрив губи правого плечового суглоба, перелом великого пальця правої руки, надрив біцепса правої та лівої руки, розрив передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглобу, надрив правого та лівого грудного м’язу, частковий відрив брахірадіаліса та декілька гриж дисків. Це виклики, які мені доводилось постійно долати.
Спорт – це не здоров’я! Здоров’я – це фізкультура. Коли ти займаєшся спортом, ти витискаєш з себе все можливе і неможливе, і нічого спільного з здоров’ям цей процес не має.
Які спортивні досягнення маєте? Якими з них пишаєтеся найбільше та чому?
За час своєї спортивної кар’єри з 2014 по 2019 рік я здобув шість разів титул “Найсильніша людина Прикарпаття” (богатирстке багатоборство). У цей час я продовжував виступати як атлет у пауерліфтингу. Вигравав не одноразово чемпіонати області з пауерліфтингу та жиму штанги лежачи.
Найбільше пишаюсь перемогою моєї команди PYNDUS TEAM на міжнародних змаганнях у Болгарії у серпні 2019 року. Команда, до складу якої увійшли Микола Шекеряк, Андрій Осокін та я, здобули дуже важку перемогу у міжнародному командному турнірі у місті Гоце-Делчев. Це була перша міжнародна командна перемога атлетів винятково моєї команди і винятково з Івано-Франківська.
Ви працюєте як тренер. Які принципи лежать в основі вашої роботи?
Я працюю тренером у Чикаго. В основі мого тренувального підходу завжди стоїть принцип: “Максимум результату з мінімальними шансами нашкодити”. За понад два десятки років, проведених у спорті, нахапався багато практичних знань, які допомагають мені зараз працювати з клієнтами абсолютно різного роду проблемами: починаючи зі схуднення і аж до повернення до нормального життя після важких травм (на основі власного досвіду).
Що б Ви порадили спортсменам-початківцям?
Порадив би завжди розпочинати тренування з хорошим кваліфікованим і досвідченим тренером. Аналізуючи свій шлях, можу з впевненістю сказати, що з 15 років до 22 років (поки не почав тренуватись і виступати у Коломиї на змаганнях) мав лише даремно згаяний час у спортзалі.
Читайте також: У США український ультрамарафонець організував благодійний забіг
Як Ви оцінюєте рівень популяризації здорового способу життя в Україні?
Наразі сфера здорового способу життя в Україні бажає бути значно вищого рівня. Війна негативно впливає на всі сфери життя, в тому числі, і на фізкультуру та спорт.
Які Ваші плани на майбутнє — у спорті, тренерстві та особистому розвитку?
Плани на майбутнє у мене досить амбіційні. Професійний спорт за понад два десятки років навчив мене одному головному принципу: ніколи не залишатися на місці, завжди розвиватися та досягати все вищих цілей. Це я зараз і реалізовую у тренерському напрямку. Нові чемпіони у пауерліфтингу та фітнесі вже на підході.
Дякую, Володимире, за цікаву розмову. Нехай все задумане Вами обов’язково вдасться.
Автор інтерв’ю – Вікторія Савченко, Успіх in UA
Залишити відповідь