Український археолог Микола Бандрівський показав, який вигляд мають частини залізного лускатого захисного обладунку із розкопок кургану ранньоскіфського часу біля села Швайківці неподалік Чорткова на Тернопільщині, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці вченого у Facebook.
Такі панцири у той час могла собі дозволити мабуть лише вершницька аристократія або ж якісь інші дуже важливі особи (наприклад, жерці, вчені, будівничі чи досвідчені лікарі), життя яких було особливо цінним для тогочасного суспільства.
За словами фахівця, до останнього часу на Західній Україні під час розкопок було знайдено залишки лише 11-ти металевих захисних обладунків так званого ранньоскіфського часу. Однак кожен із цих панцирів був представлений у найкращому випадку кількома десятками бронзових чи залізних продовгуватих пластин від захисних обладунків лускатого типу, на яких були прикріплені тисячі маленьких пластин і пластинок, які заходили одна за одну, як риб’яча луска (на виготовлення одного панцира йшло понад 3,5 тисячі таких металевих лусок).
“Пробити такі обладунки було дуже важко. Від такої лускатої броні рикошетили не лише стріли, її не пробивали навіть кавалерійські списи. Тому особа захищена таким лускатим “бронежилетом”, ставала практично невразливою. До того ж, такий панцир не сковував рухів, коли треба було рубатися з коня чи стріляти з лука”, – зазначив Микола Бандрівський.
На залишки саме таких захисних обладунків вчений натрапив під час розкопок кургану діаметром 35 м біля села Швайківці неподалік Чорткова на Тернопільщині, який був відкритий пів-року перед тим тернопільським археологом Василем Ільчишином. Того року Микола Бандрівський очолював Західноподільську гальштатську археологічну експедицію Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, яка перед тим чотири роки провадила розкопки найбільшого – у межах Західної України – могильника Висоцької культури біля села Петриків на південній околиці Тернополя.
“То ж розкопочні роботи просувалися доволі швидко і вже через п’ять-шість тижнів перед нами відкрилися рештки великої монументальної поховальної споруди, склепінчастий верх якої просів до середини і придавив собою усе те, що знаходилося там, усередині”, – говорить фахівець.
Фактично, це була “споруда у споруді” центральна частина якої, що опиралася на 12-ть стовпів-опор, була вимощена кам’яними плитами, які поверх були обмазані п’ятисантиметровим шаром рідкої глини. Власне у цій центральній споруді у різних місцях й були розчищені найцінніші знахідки: дві залізних бойових сокири, великий бронзовий казан, етруське бронзове ситечко для відціджування вина, великий асортимент керамічного посуду, навершя від піхви на спис, гребінь із зображеннями двох конячих голів та інше.
“Особливий інтерес становили залишки захисних обладунків лускатого типу, із яких один був підвішений на стовпі (після завалу конструкції, він впав донизу і згодом, коли дерево зотліло, частини панцира опустилися до стовпової ями, де його рештки були знайдені разом з трухою). Дві частини іншого панцира лежали розпростертими на долівці перед входом до цієї поховально-поминальної споруди і повністю перекривали собою вхід до неї. Залишки чотирьох схожих (за технологічним виготовленням) лускатих панцирів розкопано у Тейшебаїні (територія держави Урарту, яка була ворогом Асирії) та на Передкавказзі – на території сучасної Кубані”, – розповів пан Микола.
Читайте також: Науковці показали обладунки римських легіонерів, які несли службу в містах сучасного Півдня України
Здобуті на розкопках у Швайківцях знахідки дають підстави для припущення, що тут віднайдено найбільший із відомих на сьогоднішній час на території “Скіфського Світу” комплекс захисного озброєння, який датується не пізніше другої половини VII століття до нашої ери.
“Також, поки що, я утримуюся від трактування кургану у Швайківцях і всього того, що у ньому знайдено саме як “скіфського”, оскільки саме поняття “скіфська археологічна культура” як і все, що пов’язане із поняттям “скіфський”, має до сьогоднішнього дня ще надто невизначену і розпливчасту оцінку”, – додав Микола Бандрівський.
Залишити відповідь