Представники Заловецького краєзнавчого музею описали парне поховання двох коней, знайдених на Гусятинщині (Тернопільська область), пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.
До інвентарю входять псалії та накладки, виготовлені з рогу оленя й оздоблені геометричним орнаментом, зокрема солярними символами. Орнамент із Гусятина належить до типу карпато-східносередземноморських хвилястих прикрас (Karpatenländisch-ostmediterrane Wellenbandornamentik), характерних для численних карпато-дунайських культур. Подібні мотиви трапляються також у Мікенській Греції, на Пелопоннесі, в Анатолії та Леванті.
Дослідження засвідчили, що коні були самцями. Молодший мав 13-14 років і зріст у холці 136 см, старший – 15-16 років і належав до найвищої породи коней бронзової доби Євразії (151,7 см у холці). Судячи з інвентарю, саме він був «улюбленцем» господаря. Його зріст перевищував показники коней ранньої та середньої бронзової доби Карпатського регіону й відповідав параметрам тварин римського періоду.
Аналіз aDNA дозволив визначити масть: один кінь був каштановий, інший – темніший, майже чорний. На кістках і зубах виявлено незначні ознаки уражень, що свідчить про дбайливий догляд: коней лікували, іноді використовували для їзди чи запрягу у колісницю або візок, проте не перевантажували.
Читайте також: Вчені розшифрували ДНК предків коней, знищених неандертальцями
За результатами аналізів, поховання датують XV століттям до н. е., ймовірно його першою половиною. До обох коней ставилися з належною повагою. Це свідчить, що вони мали особливе значення для своїх власників і належали до кола коней, відібраних для спеціальних цілей. Це були ритуальні тварини, їх винятковий статус підтверджується їхнім правом на поховання, їх поклали на спокій, як і людей, але в окремому місці, недалеко від місця, де вони працювали і служили.
Залишити відповідь