Ярослав Мудрий – одна з найяскравіших постатей Київської Русі, чия слава з роками лише зростала, пише Успіх in UA.
Проте за життя його називали зовсім інакше. Ярослав отримав прізвиська “кульгавий”, “тесть Європи” та “конунг Ярицлейв”. Прізвиська відображали фізичні особливості, політичні таланти та міжнародні зв’язки, повідомляє glavred.net.
Ярослав Володимирович, син Володимира Великого, правив Київською Руссю з 1019 по 1054 рік. Його епоха вважається золотою добою, коли Київ став центром культури та політичної могутності, затьмарюючи навіть Константинополь.
Прізвисько “Мудрий” з’явилося лише століттями пізніше – у XVIII–XIX ст., коли історики оцінили його внесок у державотворення, культуру та право. За життя Ярослава його називали інакше, і ці імена розкривають його багатогранну особистість.
Його слава не обмежується титулом “Мудрий”. Ярослав зміцнив кордони Русі, створив перший звід законів “Руську правду”, зводив храми, засновував школи та бібліотеки, а шлюбна дипломатія пов’язала його країну з королівськими дворами Європи.
Одне з найбільш відомих прізвиськ князя – “кульгавий” або “хромець”. Літописи, зокрема Іпатіївський, згадують його саме так, пов’язуючи з фізичною вадами.
Ще в юному віці Ярослав вивихнув праву ногу, а згодом зламав її. Травми загоїлися неправильно, внаслідок чого князь усе життя кульгав, йдеться у документальному фільмі “Ярослав Мудрий – творець Київської Русі” на каналі “Історії та Легенди на Ніч”. Цей факт підтверджується дослідженням його кістяка, проведеним ще до Другої світової війни.
Сучасні дослідження підтверджують, що Ярослав мав проблеми з правою ногою. Її довжина була більшою за ліву. Попри кульгавість, Ярослав був вправним вершником і полководцем.
“Князь кульгав на праву ногу. У ті часи фізичні вади були серйозною перешкодою на шляху до влади: як правило, той, хто не міг стати хоробрим воїном, ніколи не був допущений до влади. Однак Ярославу вдалося подолати свою кульгавість силою волі: він навчився їздити верхи та досконало володів мечем, ставши людиною, яка перевершила самого себе”, – пояснив професор, доктор історичних наук Володимир Ричко.
Цікаво, що Ярослав не прагнув класичних завоювань. Можливо, через кульгавість він зосередився на дипломатії та внутрішньому розвитку Русі. Дослідження останків князя вказують на сліди битв за київський престол, що залишилися в його кістках.
Кульгавість додавала йому людяності. Сучасники поважали його за мудрість та стратегічне мислення, а фізичні недоліки не применшували авторитету.
Прізвисько “тесть Європи” відображає його блискучу шлюбну дипломатію. Ярослав вигідно одружував своїх дітей із представниками королівських родин, зміцнюючи міжнародні позиції Русі:
- Єлизавета Ярославна стала дружиною норвезького короля Гарольда Сміливого, а потім данського короля Свейна II.
- Анна Ярославна вийшла заміж за французького короля Генріха I і стала регенткою Франції.
- Анастасія Ярославна одружилася з угорським королем Андрашем I.
- Син Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира I – Марією-Доброгнівою.
Ці союзи забезпечували мирні відносини, культурний обмін та авторитет Русі в Європі.
У середньовіччі шлюби часто слугували політичними угодами. Ярослав використовував їх, щоб уникнути воєн і забезпечити мир із сусідами. Союз із Норвегією допоміг залучити вікінгів до війська Русі, а шлюб Анни з Генріхом I сприяв культурному обміну з Францією.
У скандинавських сагах Ярослава називали “Ярицлейв” або “конунг Ярицлейв”. Ім’я походить від його хрещеного – Георгія (Юрія) у скандинавській вимові. Вікінги, що служили в його дружині, вважали його рівним правителям Скандинавії.
Читайте також: Вчені визначили сучасну вартість товарів часів князя Ярослава Мудрого
Його дружина Інгігерда активно сприяла зміцненню зв’язків із північними країнами, а син Всеволод одружився з візантійською принцесою, що ще більше розширило вплив Київської Русі.
Прізвисько “конунг” підкреслювало авторитет Ярослава серед скандинавів і його роль як рівного європейським монархам.
Залишити відповідь