Неподалік села Доросині Луцького району на зораному полі було знайдено унікальний скарб, що датується X століттям. Знахідку виявили у керамічному горщику VIII–IX століть, верхня частина якого не збереглася. Предмети лежали на глибині 35–40 сантиметрів і були знайдені у двох місцях на відстані близько десяти метрів одне від одного. Дослідники припускають, що це лише частина більшого скарбу, проте навіть вона стала сенсаційним відкриттям для історії Волині.
Про це йдеться на сторінці Historstore у Facebook.
Срібні прикраси та майстерність ювелірів
Особливу увагу привернули дев’ять срібних виробів загальною масою 123 грами. Серед них — дві дворогі лунниці, жіночі підвіски-обереги, пов’язані з культом Місяця. Одна з них оздоблена геометричним орнаментом із трикутників, що нагадують виноградні грона, та зерноподібним візерунком по краях. Високий технологічний рівень виготовлення підтверджує міцне припаяне вушко до основи.
До скарбу входило й намисто з 16 срібних овальних намистин, прикрашених складними орнаментами у вигляді кружечків, трикутників та ліній. Кожна намистина виглядає як окремий витвір мистецтва. Крім того, знайдено шість сережок, які поділяються на дві групи. Перша — дві ідентичні срібні сережки, що могли використовуватися як колти. Друга група має простіший вигляд, але також прикрашена орнаментами та срібними кульками.
Ці прикраси свідчать про високий рівень майстерності волинських ювелірів, які могли працювати за імпортними зразками наприкінці IX — на початку X століття.
Арабські дирхеми як літопис політичних подій
Окрім прикрас, у скарбі знайшли 70 срібних арабських дирхемів загальною вагою 182 грами. Найдавніші монети датуються 786 роком, а найбільшу групу становлять гроші періоду раннього правління династії Аббасидів. Частина монет викарбувана між 810 і 863 роками.
На дирхемах збереглися імена двадцяти халіфів та їхніх наступників, що робить їх своєрідним літописом політичних подій Давнього Сходу. Примітно, що на сімнадцяти монетах поряд із іменами верховних правителів зазначені також місцеві керманичі провінцій, які користувалися нестабільністю та вписували власні імена.
Читайте також: У Швеції знайшли 5000-річну “капсулу часу”
Таким чином, скарб із Доросиня є не лише археологічною знахідкою, а й важливим історичним джерелом, що відображає політичні процеси VIII–IX століть та активні торговельні зв’язки Київської Русі з арабським світом.
Скарб із Доросиня й досі залишається однією з найцінніших археологічних знахідок Волині. Це справжня «капсула часу», яка відкриває нам X століття — період становлення Київської Русі, розквіту ремесел та міжнародної торгівлі. Кожне нове дослідження цього срібла додає нові штрихи до історії нашого краю та його місця у світовій культурній спадщині.
Залишити відповідь